UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: гостя: А ти… ще ніхто… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дантес, 26.11.2015 - 16:46
Фіорди (фьорди) - так скандинави називають вузькі скелясті затоки. Не впевнений, що для них характерні смерчі (торнадо), але, може, автор знає більше.Огроди - це дійсно від "огороджувати", на вдміну від полів, які не огороджені. Пам"ятаю, в дитинстві моя бабця (полька) називала город огродем, а квітник огрудкєм, тобто маленьким городом) Дантес, 26.11.2015 - 10:17
Є смерчі на фіордах...і тіні пірамід...і зорі полярні...і тінь під пальмами...стобарвні метелики..казкові квітники (парки)...і міста в парках чудової краси.......може бути...деінде...тільки серцю миліша пісенька над Віслою і пісок Мазур"я... Обожнюю цю пісню 
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 ...ogrody-думала,що це зогорожі...проте сумнівалась...  а виявилось-городи(квітники)  ...і все-таки,що таке-фіорди?  
Дантес, 25.11.2015 - 10:58
Są zmierzchy na fiordach i cienie piramid,i zorze polarne, i sen pod palmami, stubarwne motyle, baśniowe ogrody i miasta w ogrodach cudownej urody. Być może, gdzie indziej... lecz sercu jest droższa piosenka nad Wisłą i piasek Mazowsza. гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і тіні пірамід...і зорі полярні...і тінь під пальмами...стобарвні метелики..казкові (ogrody?)...і міста в (ogrodach )чудової краси.......може бути...десь...тільки серцю миліше пісенька над Віслою і пісок...   
Дантес, 24.11.2015 - 16:30
Ех, Наті, розворушили Ви душу мого героя, що, як і Ваш(а) виріс під сосною, але, начитавшись Джека Лондона, марив пальмами полінезійських островів. І, може, колись до них таки добереться. Одне трохи насторожує: з Вашого вірша не зовсім зрозуміло: у Вас героїня чи герой? Бо якщо до першої мій мандрівник летів би на всіх парусах, поки та ще не відгородилась фортечними мурами, то від компанії мужика, та ще й без одежі, краще триматись подалі 
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дантесе, у вірші немає на це чіткого наголосу...це може бути як герой...так і героїня...немає тут чогось такого конкретного,що б видало її (його) таємницю(крім картинки,звісно  )...одне можу сказати точно- виріс(ла) під сосною...і- марив(ла) дикими островами...  та чи буде він(ОСТРІВ)кращий за вашу сосну 
Салтан Николай, 24.11.2015 - 12:13
А життя легко може розвернутися на 180 градусів. Красиво і майстерно змалювали той поворот  
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так...життя непередбачуване...щиро вдячна Вам за небайдужість  
Анна Берлинг, 16.11.2015 - 15:59
*проростає пісок крізь ребра…*; *дихає в шию тобі цей чужинський простір*; *уламки розбитої шхуни*; *вавілонські вежі* - геніально підібрано! Браво. 
Ганна Верес (Демиденко), 15.11.2015 - 22:54
...ти ще ніхто…Ще не сказано жодних слів… У тебе - ні дому… ні імені… ані - одежі… А завтра... Надзвичайно! 
Ілея, 14.11.2015 - 21:21
Красиво поетично описано циклічність буття...кожні сім днів оновлюється склад крові...кожні сім років повторюється погода...кожні дев"ять-новий виток нашого життя...є нагода розпочати з відносного нуля...треба користуватись таким шансом...  Великі досягнення попереду!Чудова поезія! 
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так,саме циклічність буття...і-навіть повторення давно пройденого шляху...Щиро дякую!Ілеє  
Мар’я Гафінець, 14.11.2015 - 12:27
кожен твій вірш - це і медитація, і філософія, і біль, і надія... цілий світ! 
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та,власне,одне і те ж...Щиро дякую ВАМ,Лілеє,що відчули
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
Блискуче написано! 
