|
Все частіше питання безпритульних собак у багатьох містах встає дуже гостро. Завжди існували спеціальні служби, які займаються виловом цих нещасних тварин. Так, саме нещасних, а як їх інакше назвати? Але хіба вони винні в тому, що народилися на вулиці і у них немає дбайливого господаря? Чи може винні люди, що вони голодні, хворі і агресивні ,практично всі? До сліз буває шкода, ці маленькі грудочки шерсті, які з'явилися на світ в підворітті або в підвалі,(всі собаки, коли вони малюки, такі милі, у них такі сумні оченятка)... Але менше ніж через рік, ці «милашки» зростуть в дорослих собак, і більшість з них, будуть досить агресивні. Чому? Цьому є вагоме пояснення.
Ми, люди, по своїй натурі, володіємо не меншою жорстокістю, ніж тварини. І це видно по тому, як ми поводимось одне з одним. Йдучи по місту, я не раз стикалася з тим, як простий перехожий міг просто штовхнути нещасне, маленьке щенятко і при цьому, почувши його жалісливий вереск, посміхнутися і піти далі. А найстрашніше, це те, що так само роблять і діти, навчаючись такої поведінки у дорослих, вважаючи це нормою. Тварини стають агресивними не з народження. Вони просто навчилися оберігати себе і своє потомство, від таких, як ми. Цей захист ми назвали агресією.
У нашому маленькому місті, є достатня кількість бездомних тварин. В наш час людям простіше купити вихованця, ніж просто взяти з вулиці бідолаху і притулити до себе, давши йому трохи тепла і турботи. А ще гірше - просто вбити. Адже, ніхто не замислювався про те, що таке жити жебраком? Як це, спати на вулиці і в дощ і в мороз? Як вижити без їжі, коли голодний ти і твої діти? Як попросити шматочок хліба і бути впевненим, що він не отруєний? Як врятувати своє потомство, від рук людини? Це здатний зрозуміти, лише той, хто сам через таке пройшов. Я впевнена, що кожен з не раз стикався з тим, як волоцюга з надією і сильним голодом, принюхувався до вашого пакету з продуктами і покірно йшов за вами, сподіваючись, що ви йому дасте хоча б шматочок сухаря.
Паша Помітний, написав дуже красивий і правдиво-життєвий вірш, про бездомних собак.
Бездомные псы умирают спокойно,
без шума, без крика, приняв все, как есть,
как будто им вовсе не страшно, не больно,
на солнце блестит их потертая шерсть...
Бездомные псы умирают так тихо,
так грустно, как будто апрельский снежок,
и в рай попадают, где служит им гидом
какой-то нелепый собачий божок...
Бездомные псы видят сны о хорошем,
о светлом, волшебном и солнечном дне,
где дети, усадьба, хозяева, кошки,
и голос командует: "Шарик, ко мне!"
Им снятся болонок упругие ляжки,
забота, тепло, в тихом доме уют,
как треплет их кто-то по милым мордашкам,
как чешут им спину и кушать дают...
Бездомные псы, они очень ранимы,
их сердце большое как сдобный калач,
и часто ночами, тогда, когда спим мы,
мы слышим их тихий и жалобный плач...
Бездомные псы потерпают от злобы,
садистских наклонностей глупых детей,
их лупят ногами козлы и уроды,
кидают камнями, на спор, кто сильней...
Бездомные псы умирают на небо,
их главная заповедь: "Верность храни",
но некому, не для кого, просто нету,
вот так погибают без смысла они...
От острых ранений, еды ядовитой,
от пуль и в приютах, попав под авто,
бездомные псы умирают в обиде,
не поняв, не зная ответа: за что?
Когда небеса вдруг полны облаками,
на землю роняя прохладу дождей,
их души собачьи летают над нами,
вселяясь в хороших и добрых людей...
Останнім часом ста став активно розвиватися рух під назвою «Догхантери» (від англійських слів dog і hunter – мисливець). Це так звані волонтери, які займаються отруєнням або відстрілом безпритульних собак за особистим бажанням або за винагороду. Складно однозначно оцінити їх діяльність, але негативних моментів більше, ніж позитивних, і набагато. Нехай самі догхантери скільки завгодно твердять, що використовується ними отрута безпечна для людей, але від неї вмирають і домашні тварини, і птахи. Цілком можливо, що серед догхантерів і правда є зневірені люди, які самі постраждали від бездомних собак або ж це сталося з їх близькими. Вся справа в тому, що серед цього руху величезна кількість садистів, які роблять це з задоволенням, та метою жорстокого вбивства живої істоти. Вони вбивають не лише тварин, але знімають це на відео і викладають жахливі фільми смерті, зі смакуванням подробиць, в Інтернет. Найстрашніше те, і що особисто у мене ніяк не вкладається в голові,знаходяться люди , що дивиться ці відео з величезним задоволенням! Не буду писати імен, але особисто читала «В Контакте» коментар одного серйозного чоловіка. Ось зразок цього коментру «Мені, і особливо доньці, так це сподобалося дивитися! Вона сказала, собачка так смішно дриґає лапками коли вмирає, і сміялася. Де можна ще побачити щось схоже, дайте, будь ласка, посилання!» Навіть боюся припустити, хто цей тато і що виросте з його доньки. Висновки робіть самі.
Повертаючись до теми безпритульних собак, хочу сказати, що в нащій країні є благодійні організації, які безкоштовно стерилізують і прищеплюють собак. Не тільки дворових,але й домашніх тварин.. Звичайно, це набагато краще, але жодна стерилізація не замінить любові людини до тварин. Навіть,якщо вулична собака стерильна і у неї на вусі висить кліпса з номером щеплень,на превеликий жаль, вона все одно не стане менш агресивною без вашої участі в її житті.
Сьогодні доля цих бідолах повністю залежить від нас, і як вчинити з їх життям, вирішувати тільки нам. А яким буде ваше рішення?... – максимально гуманним чи жорстоким?. цього ніхто не знає...тільки ви…
Автор публікації : Іванова Анастасія
ID:
605965
Рубрика: Інше
дата надходження: 11.09.2015 16:37:25
© дата внесення змiн: 11.09.2015 16:37:25
автор: Nastusha-boom
Вкажіть причину вашої скарги
|
