а,.. насправді,, він дирижер
акапелли осінньої, хору
вчора вперше на хвильку завмер
і попадало листя до долу..
перше листя, пожовкле змарніле
шурхотіння, дозрілий овес
взяла в руки, притисла до тіла
і,.. згадалося,, як він воскрес..
грізна хмара сховала в коріння
білий дим не буває чудес
сріблом росами рухами вмінням
жезлом поглядом диханням в прес
в саме серце у саму сушу
ненаситно примушує душу
мушу бігти до скриньки Пандори
впали краплі густі Мандрагори
оживив мертве листя небес
на мокрому асфальті біосфер
танцюємо передосіннє танго
я.. і той.. а.. насправді,, він дирижер
метр танцю закоханий в Риму..
