Ти тільки не слухай слова, бо вони - лиш броня,
А я із тобою ,буває, немов на війні.
Та мудрих книжок не потрібно читати щодня,
Щоб "ТАК" відшукати за впевненим, начебто, "НІ".
Ти тільки у очі поглянь, там написано все.
У темних глибинах також місце є для вогню.
Ти маєш ту зброю, що просто ущент рознесе
Таку найміцнішу, здавалось би, тіла броню...
Хіба я втечу, коли шепіт хмільний, як вино?
Мене напуваєш підступно ним знову і знов...
Вуста твої ваблять жагою, ти знаєш, давно,
Лиш декілька бажаних слів ніжно ними промов.
Хіба відштовхну, коли руки дарують тепло?
Повірю у щирість, хоч знаю - усе це обман.
Не так кровоточить порізане кимось стебло,
Як ліки прикласти на хвильку до зболених ран.
Не вір у байдужість. Від холоду я не тремчу.
У пристрасті свій неповторний, привабливий смак.
Ілюзій у нашому світі, повір, досхочу...
Ілюзія "НІ", а можливо, ілюзія - "ТАК"...
03.07.2015.
повірити в щирість при тому, що все в нашім світі - обман...
коли б ті, хто вже покинув цей світ до нас, хоч раз на тисячу років воскресали і верталися, щоб і розкрити очі від ілюзій, і в душу впустити істину - чи відмовилися б ми від ефимерності світосприйняття? від оцих власних, нами створених фата моргана? від намряного світу і в ньому - свого ілюзорного щастя?..
а нам його так треба, і ми так натхненно шукаємо або творимо його уявою, бачимо його у тому, хто вкрадається в серце наше, сьогодні, тільки сьогодні дарує миті насолоди і ілюзію на одну ніч перетворює в дійсність - і ми вже підемо за ним, і воно не буде нас відпускати. і будемо прощати все і повсякчас - лиш би знову віжчути. проойти через відчуття цієї ілюзії щастя!..
а може, комусь це - реальність від самого початку і на всі дні?.. - стільки ви торкнулися своїм віршем у душах кожного, хто прийшов і читав!..
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам Це прекрасно, що Ви не просто читаєте вірш, а вдумуєтеся у його суть, мислите, відчуваєте, переживаєте, співчуваєте і радуєтесь. Усе, що Ви сказали, правда.
Світла і багата на скарби душа...може піднятися ввись...де витають такі ж світлі ілюзіі.. надзвичайно красива і довершена ваша поезія...вдячна за насолоду...
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це прекрасно, що Ви не просто читаєте вірш, а вдумуєтеся у його суть, мислите, відчуваєте, переживаєте, співчуваєте і радуєтесь. 
Усе, що Ви сказали, правда. 
За щирість, Богданочко! Від неї все найкраще 
