Єдине, що дійсно непідвладне людині - час. Він продовжує виконувати свою функцію за будь-яких обставин, не дивлячись ні на що, невблаганно та невпинно. В нього немає панелі управління, немає кнопок "start", "stop", "replay". Час буквально керує всим, керує тобою, керує твоїм життям. Він просто йде, не обертаючись назад, в нього немає ані минулого, ані майбутнього. Лише одне - МИТЬ.
Багато людей живуть проблисками минулого, закриваючись від усіх та всього, що має увійти в їхнє життя. Вони все знову й знову витягують з гибокої чаші пам*яті затертий, заїзжений спогад, намагаються увірватися в те вже давно несправжнє, всіма забуте й непотрібне.
Є й багацько таких, що постійно сидять в залі очікування, відкладають своє життя на якийсь невизначений термін. Все чекають на якесь "потім", самі не розуміючи того, що, власне, потім ніколи не настане. Вони виглядають не то манни небесної, не то чарівної палички, яка мала б вирішити всі їхні проблеми та виконати всі бажання.
А ЧАС тим часом йде і, як виявляється, зовсім не думає про ВАС та ваші заморочки. Тобто, замість того, щоб вдихати повітря на повні легені, ми ледь застосовуємо їх для звичайнісінького існування. Постійно чогось боїмося: недорозуміння, недосприйняття, недолюбові, недоможливостей. Не до спраги всі ваші "недо", суцільне недожиття якесь, а в результаті недощастя. А головне, як "вдало" знаходимо собі виправдання: не та погода, не тий настрій, не тий день. НЕ ТЕ ЖИТТЯ.
Хочете щось змінити - змініть спершу себе і робіть це негайно! Робіть це так, ніби вам відведено всього десять секунд, а відлік вже почався...
ID:
590679
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.06.2015 22:15:28
© дата внесення змiн: 29.06.2015 22:17:39
автор: М`ятна
Вкажіть причину вашої скарги
|
Не завжди можна так, як хочеться. Хоча плакатися не треба, треба діяти. 
