Життя це гра із самим собою
Сам в ній виграв і сам програв
Я б хотіла прожити з тобою,
І щоб була вільна мов птах.
Життя це кавалок щастя,
Жменька суму –піску на дні,
І не злічені твої дні,
В ньому злічені тільки нещастя.
Проживи, не обрізуй все,
Не ставай на шляху до долі,
Може злічені й твої дні,
Та не злічена твоя воля.
Ти не бійся, ступай, біжи,
Може, падай, та все ж піднімайся,
Ти іди, йди на зустріч меті,
А об труднощі лиш спіткайся.
І ридай, і кричи, й вмирай.
Не забудь воскрешатись з нову,
І на аркуші кожне слово,
Ти виводь як останню весну.
І люби, так щоб в грудях стискалось,
Й ненавидь, так щоб в них аж пекло,
І в емоціях захлинайся,
Бійся лиш щоб це все пройшло.
Ти не бійся цього, це ж прекрасно.
Існувати змогло і «воно».
Вибирай чи ти просто створіння,
А чи власне творець життя?
