вокзали, вокзали
колії, колії
залізниці
їхати і гадати: як без мене тепер
що сниться?
що сниться? чи бачиться обрис чийогось раю
чийогось - не мого. а що? моя хата скраю
з самої окраїни, що не дійдуть подорожні
дерева мої сухі, криниці мої порожні
свічки мої не горять, не білені мої стіни
бо в мене одна робота - довіку шукати винних
довіку кудись ходити. ходити самій по світу
тебе одного пригадувати, тебе одного сповідувати
тебе одного чекати і приймати в сніги і зливи
бо так, любий, певно, виживу. бо так, любий, буду щасливою
а сірими, трохи буденними і швидкоплинними днями
спливатиме наше з тобою життя і довгими вечорами
коли вкотре і знову шукатимеш втіхи у істинах і вині
діставай мене з свого дна. пригадуй мої пісні
Помаранчева дівчинка
