В повіках вже набрякли сльози,
І як учора ніч – єдина втіха,
Бо день знов забагато хоче,
Він – слон, а я звичайна миша.
Ніч просто в мене забирає сили,
І не дає ні плакать, ні брехать,
Ніч не приносить віру і надію,
Вночі думки не полум’ям горять.
Ніч відбирає пам'ять –
Я забуваю, що одна.
Сопе заморена уява,
І я на ліжку лиш гора.
25/10/14 р.