Цей сон я бачу кожну ніч
Як тільки засинаю,
Я думаю лише про вічне,
Яке ніколи не зникає.
Життя - безглузда метушня,
Спинившись на хвилину,
Ти розумієш: тут лиш я,
і я лише людина.
Постійний фарс, постійний шум,
Постійна зміна ролей,
Так хочу втратити свій сум,
У тебе у долонях.
Повільно плавати на дні,
І рідко виринати.
Пів ночі слухати пісні,
Лиш мріяти й чекати.
Усе, що вічне, теж пройде,
Прийде на зміну інше,
Кохання, дружба - все мине,
Як ми усі не вічні.
Та хочеться на пів секунди,
Зануритись у свою тінь,
Сховатись там, де завжди людно,
і потрапляти завжди в ціль.
Вона: спокійний теплий вечір,
і погляд твій тепліше літа,
Як хочеться забути речі,
Які так хочуть нам боліти.
Відкинути усе чуже,
Своє майбутнє нам створити.
Лежати разом у купе,
і слова навіть не зронити.
Повільно падати в обійми,
І в поцілунках потопати.
У сонця ніжитись промінні,
Жити моментом і кохати.
ID:
521699
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 05.09.2014 22:57:48
© дата внесення змiн: 05.09.2014 23:48:12
автор: Tetiana Haponiuk
Вкажіть причину вашої скарги
|
