UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Винна… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ні... не стає... та життя триває! Дякую! 
Serg, 28.08.2014 - 02:34
 Так, я такий, навіть більше ніж ранги небесні, Словосплетіння - найвища медова мета, Мушу сказати, що наші дуелі словесні - Дух підіймали на рівень де лиш чистота... Так, я такий, бо світив тобі місяцем ясним, Вдень, наче сонце величне, у римах згорав, Все це було так сучасно однак і прекрасно, Хто поміж нами, зізнайся, як прірвою став?.. Може оте недолуге й смішне критиканство? Пальці до крові - я їм всім давно відписав, Мить, наче вічність, - до болі знайоме зухвальство, Крок від життя й до життя, що так сильно кохав... Не треба ні сліз, а ні прощення, навіть поради, Просто залиш коментар, як Надії пролог, Вір, що Кохання - то дійсно душі зорепади, Іноді вірші... До зустрічі... Твій напівбог! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наші дуелі... Я думала - то діалоги... Хочеш двобою? Візьми до правиці меча! Ти був моїм напівангелом і напівбогом... Іскра між нами -то просто горіла свіча.... Прірва між нами... А, може, то -наша дорога? Просто ми з неї зійшли десь у різні світи... Знаєш, ти все-таки будь моїм Музом, моїм напівбогом - Просто мені так світліше і легше іти... Вдячна тобі, Донкіхоте зі списом зі слова, Просто за те, що живеш ти на грішній землі... Я тобі й далі писати експромти готова, Бути твоїм світлячком у сучасній імлі...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Ваша правда, та це давня історія, ще з юності...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Маріє, рада Вас бачити!
Анна Берлинг, 14.06.2014 - 19:11
Навіяло мені ще з раннього:"Минеться...Час усе лікує. Хвиля очистить від слідів пісок. Я ні на краплю миті не жалкую Про божевільний, нетривкий зв'язок." Зичу гарних емоцій!   
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, навзаєм! Дуже гарні рядочки! Рижулька, 14.06.2014 - 17:31
Вмієш же ти, Любочко, зачепити словами душу. Дуже майстерно, щиро, емоційно.
Ksiufka, 14.06.2014 - 15:10
Тут уже маса коментарів, але і я встромлю кілька слів, бо вірш направду чудовий. Більше того - думаю, багато кому знайома така ситуація, коли повністю присвячуєш людині себе, а потім, коли вже пізно, з очей пелена падає, і приходить розчарування. Прекрасні рядки.Винна сама: возвела тебе в ранг напівбога, Ставши адептом, цілуючи навіть півтінь... Духом збіднівши, я стала душею убога, Влипнувши в пута медовості словосплетінь... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам, Ксюшо, за теплі слова!!!! Дуже рада Вас бачити!!!
СвітанОk, 14.06.2014 - 01:59
щемно, трепетно, самозречено, відчайдушно... Емоційно. І незрівнянно майстерно)
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякую, Світаночку!!!!!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі, Ірочко!!!!!!!!!!!!!  
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
рада, що тобі сподобалося!
Христина Рикмас, 13.06.2014 - 15:01
"Небо оплаче загублене наше світання, ";"Влипнувши в пута медовості словосплетінь... "-  Рядки просто-   
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Христинко, рада Вас бачити!
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
і не твоя у тім вина,
