Потрібна мить, одна коротка мить
Натомість вічність й нездійсненні мрії
Чому ж тоді ще серце так болить?
Хіба ще тліє вогнище надії?!
Немає слів одні лиш почуття
Розплавлені в уже згорілих сподіваннях
Немає сенсу вже без тебе це життя
Обгорнуте в переплетених ваганнях
Змістовність суті незначна
Та й правди нікому й не треба
Яка цікава маячня
Неначе відколов кусочок неба
Послухати її все ж слід
Як все ж годиться у буденних справах
На цій всій маячній ґрунтується нас світ
Шукаєм ми безцінне золото у сплавах
Потрібна мить, одна коротка, так жадана мить
Щоб зазирнути в твої кришталеві очі
Та зрозуміти, що не лише мене у грудях щось щемить,
І спогади усі на забуття віддати ночі
