Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Гай-Нижник Павло: Ми лиш одні - ВІРШ


Гай-Нижник Павло: Ми лиш одні - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 3

Пошук


Перевірка розміру




Ми лиш одні

Гай-Нижник Павло :: Ми лиш одні
МИ ЛИШ ОДНІ Кохана, уяви собі – ми лиш одні. Самі-самісінькі. І всі Далеко так, не на Землі. Тут – тільки ми. І в но́чі тихі, і у дні – Лиш ти і я… Немов у сні… В ко́си вплітатиму ясні́ Розкішні перли зоряні́. Вмиватиму вуста твої Сріблом джерел. Я у вогні Серця́ згартую в купині Неопалимій. Блиски ж світові́ Принесуть в сад дощі рясні – Квітко́ві, вічно весняні́… Нам завірюхи зимові́ Творили б роси казкові́. Ти тільки, люба, уяви – ми лиш одні. Хоча б на мить… Як в дивині. Павло Гай-Нижник 29 жовтня 2013 р.

ID: 457535
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 30.10.2013 16:32:38
© дата внесення змiн: 01.01.2018 22:31:30
автор: Гай-Нижник Павло

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (460)
В тому числі авторами сайту (4) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
ОЦІНКА ЧИТАЧА
не оцінювати 
1  2  3  4  5
 
             Ще...
             Ще...   3D...
          
Ім'я*
Email
Код перевірки*
(уведіть цифровий код, як на картинці)
правила »залишилося символів 
 

Нові твори