Під звуки мелодійної гітари
Додолу скину свій дорожній плащ.
Опустить ніч на землю срібні чари
І розіллє гітара тужний плач.
Засяють позолотою сережки
У відблисках шаленого вогню.
І ти, звернувши зі своєї стежки,
В юрбі побачиш лиш мене одну.
Під хвилями квітчастої спідниці,
Під звуки чаріливих маракас,
Здіймається у вир опале листя,
І в ритмі танцю завмирає час.
Танцюй зі мною пристрасне фламенко,
Танцюй уперше, і востанній раз.
В цю ніч мені тебе послало небо,
Та ранок назавжди розлучить нас.
Танцюй, допоки в небі сяють зорі,
Допоки пристрасть світиться в очах.
В повітрі тануть наших тіл узори,
Роса жаги застигла на вустах.
А повернувшись в прохолодний ранок,
Твій погляд заблука в очах моїх.
Ну ось і все. Нас розлуча світанок
Туманом сизим припада до ніг.
Не буде ні обіймів, ні печалі -
Ти вільний від умовностей і пут,
Звернеш на свою стежку, підеш далі,
Та серце назавжди залишиш тут.
