Холодна й слизька
мерзенна
й волога
гадюка
міцніше затягує
вузол
Неміч
паралізована
і-тільки
супроти лабет
Втікай!
у тисячах нір мільйони щурів
тремтять
і ти тремти!
і не зважай
дивися на мене крізь плівку
ганьби
...у квітах паперових причаїлася
влада вогню
і я боюся
спокуси
схопити меча
Нерви обвуглені гнівом
тріщать!
Неправда на троні
відбитком вселенського
зла
диктує ворожі закони
лицарі сплять
сон їх-хиткий
червоні заграви сняться
гадюка сичить блювотою
синьою!..
Якшо ти не з нею-
ти ворог!
Катівня кує залізо розпечене
тілу й думкам
тобі і мені
І грудям натомленим,
неньчиним
Часу замало...
А вибір-один...
Не зрадити очі дитини
