UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ПРОЗОРИМ ОКОМ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ gala.vita, 24.08.2013 - 09:59
Удивительный мираж появился в четверг в сумерках,в городе Хуаншань на востоке Китая провинции Аньхой, когда непрерывный проливной дождь, только что остановился. В легком тумане над рекой были видны эффектные изображения гор, строений и деревьев, которые, казалось, плавают по реке. Явление началось примерно в 17:00 вечера по местному времени, привлекая большого количества людей, которые остонавливались, чтобы посмотреть эфирные сцены. Местные жители говорят,что подобные достопримечательности часто происходят в последнее время, но это было особенно эффектным. gala.vita, 24.08.2013 - 09:32
 чудово! Глибоке занурення в стан передчуття кінця однієї епохи і початку іншої. дихнуло степом, сернева спека вона інакша аніж липнева.Вона наполеглива, швидка, але невіддана холодна, не тривка, немов шаленіючі коханнці .Це так передано майстерно, що аж вводить в транс, немов те марево, що колишеться в повітрі, чарує, дивишся і не можеш відірвати погляду.  люблю спеку!  
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, шал денний змінюється нічним невідворотним холодом... серпень - не прикидається, серпень - пора отверезіння...))) охолодання... якщо були почуття - є перспектива на красиву і довгу "осінь", якщо ж були так-но емоції, то пристрасті уже минули... пора "одвертатися плечима"...))) у кожному випадку - серпень...дякую Вам Віточко... за щирість сприйняття... думаю, така "аналогія" не обійшлася без Вашого впливу на неусвідомленість мою...))) якраз заходила повторно у Ваш вірш, коли Ви надіслали мені цей подарунок - так часто співпадає... учора нічого не могла сказати про "Уздовж неба", бо була під сильним враженням від "морського поду, гори, горища, що пахне вереснем..."))) Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдячна Вам,пані арника монтана, за позитивне враження Ваше... 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я так і зрозуміла... у мене ж - тільки момент вихолодання...)))
морський лев, 23.08.2013 - 15:56
не знаю що й сказати, слова..... ноти.... тіні...літо....осінььь......образи......насолоджуюсь!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Морський Леве... ноти.. тіні... літо...))) прекрасно...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... перехід... ще раз скажу - Ваш вірш-коментар такий класний - і лагідний, і мудрий... справді ніби розмова з мамою...)))
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую! радію, що вірш Вам сподобався...
Віталій Назарук, 23.08.2013 - 11:22
Без образ... Дам коментар своїм віршем!Дивіться, матусю, жоржини цвітуть на городі. Життя зачепило осіннім крилом і мене. Я став розуміти, що літо не вічне в природі. І хочеш, не хочеш, а осінь нас всіх не мине. Мені підкажіть, якою насправді є осінь. Чи просто врожайна пора, як жовтіє листок? Чому на очах появляються сльози, мов роси? І в серце вкрадається дивний, сумний холодок. Скажу тобі, сину, що осінь дарами багата. Колись, в таку пору, була я щаслива сама. Живи, так, як жив, а смутку не треба чекати. Лише пам’ятай, що за осінню прийде зима. Чомусь так надумалося!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
уважно прочитала Ваш коментар, пане Віталію, і не знайшла жодних причин для можливих образ... а вірш Ваш мені дуже сподобався... мудрий вірш... щолиш ми говоримо про різне: ви про осінь, як пору життя, я ж про серпень, як пору переходу літа в осінь (пору року) - коли згасають пристрасті жнивно-липневі і серпень - вже ближче до осені, ЧИМ ДО ЛІТА, ХОЧА перемін, що відбуваються, іще не усвідомив..))) ТАК І ПРИСТРАСТІ ЛЮБОВНІ НЕОДМІННО ЗГАСАЮТЬ - НА ТЕ ВОНИ І ПРИСТРАСТІ, ЩОБ ЗГАСАТИ З ЧАСОМ неодмінно... почуття - то зовсім інше... почуття можуть бути і довговічними і навіть вічними... а пристрасті - самі себе і випалюють... аналогія така... а щодо осені, як пори життя (ваш варіант), то я солідарна з Вами - прекрасна пора... якщо її пристрастями не зіпсувати...))) якими завгодно... пристрасність - не залежить од віку...дякую Вам за візит і прекрасний вірш... я весну понад все люблю - маю на увазі пору року...))) Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
світлий сум...))) дякую Вам, пані Крилата... за солідарність...)))
@NN@, 23.08.2013 - 10:00
так тонко глибоко, неповторно, але я люблю осінь і мені не вистачило перспективи- минулася весна... - минулось літо... - та з-за дощів - ще прийде - осінь золота... але, боронь Боже, щоб ви виправляли, це тільки моє бачення,мій життєвий досвід  
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба пані @NN@, дякую Вам - і "за перспективу" також... так... осінь у серпні вже і я починаю любити - серпень - пора змирення із неминучим... пора прийняття... осінь - прекрасна, але за нею вже - зима... і зима прекрасна - але я люблю весну...))) і з кожним роком усе більше і відданіше люблю весну - коли життя радіє і цвіте... сонечко йде нам назустріч... хоча - весна - не стільки пора року, як внутрішній душевний стан - вона може не покидати і в серпні, і в грудні - але... покидає... попри всі красоти і настрої осінньо-зимові - я буду чекати весну... хоча чекати - це помилка, знаю, але буду чекати весну... вже чекаю...)))
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
такі аналогії виникли...))) дякую Вам, пане Мандрівник...
|
|
|
||||||||||||||||||||||
