У сивім тумані минулих століть
Невиразно бачимо - хтось там стоїть,
Можливо, наш предок а, може, і ні,
А мо’ то варяг, переможець в борні.
У сивім тумані згубили своє,
Чи русичі ми, чи чужинське щось є,
Народ, що не знає коріння родів,
На націю тягне хіба що рабів.
Раби на свободі не знають як жить,
Не знають, нещасні, що треба робить,
Бо звикли не мислить, то справа панів,
А праця до поту - то справа рабів.
У сивім тумані коріння своє
Згубили й не знаємо хто ж то ми є,
Ми знаємо все про породистих псів,
Лише не про себе, про вічних рабів.
08.04.07.
