Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Таршин: Мамина груша. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ zazemlena, 19.04.2013 - 08:13
Життя батьків - найсвітліші спомини, в серці разом з болем щось неповторно своє...
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так дійсно, щось неповторно своє, Дякую.
горлиця, 18.04.2013 - 16:58
Тужливий вірш, як і життя багатьох людей! Хочби вже доля усміхнулася і Божим благословенням був наповнений наш край і наш перемучений народ!
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко, за таку реакцію.
Людмила Дзвонок, 18.04.2013 - 15:00
Надієчко, може так і написати:"Від туберкульозу гинуть вояки"? Зворушливо.Таке вже ото життя. Моє рідне гніздечко продано, проїздом тільки в двір подивлюся. Вже там все чуже - от цього стискує в грудях. Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Людо, нехай уже мабуть так буде , мені чомусь не хотілось це слово ставити у вірш, від нього так настраждались.
Любов Ігнатова, 18.04.2013 - 12:43
Дуже зворушливий і хвилюючий вірш! До глибини душі. У нас і зараз туберкульоз- больна тема. За останній рік - троє померло від нього. Тетяна Луківська, 18.04.2013 - 11:42
Нехай, Надюшо, стоїть. І я зустрічаю свою грушу на батьківщині, коли їду відвідати незабутні дитячі стежинки і маму ( у вічному спокої). Хата з чужими людьми, а груша моя. Завжди хвилююся, аби ніхто не зрубав, вона стоїть обабіч дороги до хати, тому ніби і не заважає, а така дорога мені. Рада, що ти землячка моя, щиро приймаю до купи рідних.
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таню, я дуже радію, що ми ближче познайомились, і що нас єднає Рівненська земля, Ви зарз там живете, а для мене найщасливіші миті мого життя, коли я раз у рік, тепер, їду додому.І хоч у Дніпропетровську живу уже більше 40років, а все одно найрідніша сторона -це Рівенщина.
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таню, щиро дякую, це на нашій Рівненщині у с. Сморжів ще стоїть та груша, брат каже, що треба зрубати, а в мене від жалю, аж серце заходиться.
NikitTa, 18.04.2013 - 10:03
добре,що написали такий вірш,такі історії треба знати,це життя батьків,зворушливо
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, що перечитали і оцінили.
|
|
|