Ти бачиш світ
Все просто і яскраво
І ледве обважнілий рух
твоїх повік
Я вибухаю, наче
після кави
Слова того, що сам
сказать не зміг
Ти правиш світом, це
тепер напевно
Твоя рука міняє
течії
Твій ніжний волос
Огорта так ревно
Найтонші і найглибші
стрічечки душі
Твоя ходьба мене
п'янить без дуру
І знаєш, що між
нами, з уст в уста
Нема ані єдиного,
малесенького муру
Дивись, я йду. І йду
я не спроста.
Я йду у тайни, йду
у глиб, у води
Біжу для того,
щоб подовше жить
Моя красуне, ти
вчува ці ноти?
Я вже не можу більше
їх терпіть
Можливо я пишу
не дуже вчасно
Але, ти знаєш, там,
у глибині
Є щось, що, як
на мене, власне
І є частинка під
іменням *ми*
