20 років, 20 років -
Ох які ж вони важкі.
Де надійність і де спокій,
Вчинки совісні й людські?
Влада підла і зухвала
Щільно нас в кільце бере,
Підняла усі забрала,
Не ховає вже й лице.
З кожним днем
Все важче й важче
Під катком не продихнути,
Поодинці, наодинці
Цей тягар нам не зіпхнути.
Час іде, іде, іде,
І калічить наші душі.
Мій народе, де ти, де?
Час дійти уже до суші,
Бо болото непомітно
Й дуже швидко нас затягне.
Ніби можна і терпіти -
Неприємно тільки пахне.
Надія Таршин