Жирує панство у країні.
Бо править хамство й капітал,
тож потерпаєм від потал
Ми в "незалежній" Україні.
Сплюндрована братками, квола
В глибокій прірві аж на дні.
І гірко й соромно мені ,
Що Україна боса й гола.
Що ми заручники сваволі
Чвалаєм по похилій вниз,
Виконуєм її каприз,
Повзем на зустріч злої долі -
Що по понятіях порядки.
Що «поділяй і владарюй»
А маєш владу то грабуй
Що про мораль немає й згадки,
Здобути щасну долю браття
Не допоможуть молитви,
Тоді й звільнемось від братви.
Як з іскри спалахне багаття,
Та багатьох сховала в нори,
Апатія в своїх кутках.
Й жене покірливих до плах.
Окувши дух і волю в шори,
Народе мій! Що ж сталось з нами?
Чому безвольними волами
бредем загнуздані в ярмі?
Вже аж по шию у лайні
Були ж колись ми козаками!?
Народе мій! Що ж сталось з нами?
Це питання мабуть задають собі уже більшість українців, можливо за цим і дії будуть. не так то просто зазомбовним навчитись самостійно думати і приймати рішення.
МИРУ ТА ЗЛАГОДИ! 
сумно і гірко. напевно, найгірше лихо українця - це його одвічне кредо - "моя хата скраю"
Народе мій! Що ж сталось з нами? 
