у небі зір немає вже
вони пішли за край небес
на зміну їм прийшли дощі
симфонію сплітати
а він був зовсім молодий
грайливий ніжний п’яний
але тепер немає часу у руках
він впав на землю та розбився
посипався насінням час
його ворони заклювали
широко плечі камні
прислужники небес
дощ падав краплями у землю
час розколовся на світи
а він стояв не помічав нічого
вдивлявся в синє фото
де фарбами була мальована ота
минула його квітуча радісна весна
він споглядав туди і знав
що не зібрати час назад
він знав що помирав
та він сміливо споглядав у очі
Абадону бо був його то брат
а хто він був ніхто не знав
старий дідусь в парку на лаві
у темряві нічній холодній
його ніхто не помічав
а він вмирав цей дід а може рік
Альтернативна кінцівка ( останній стовпчик )
він був на вигляд просто чоловіком
та перший погляд обманув усіх
він встав на ноги
глибоко вдихнув
розправив крила
в небо він злетів
то був Архангел Михаїл
на каменю
від старості вмирати
щоб завтра народитись
знов