Знову дощ… Я ненавиджу цей дощ – він викрав тебе у мене…Холодна німа ніч за моїм вікном… Не можу заснути… Думаю про ті слова та розмову, що тривала між нами серед ночі,серед дощу, який навіяв мені сумні думки і спогади, що не давали заснути. Хотіла сказати багато хороших слів,почути тебе, пригорнутись до тебе, зігрітись в твоїх обіймах та нас розлучили обставини,які звалились прямо з неба рясним осіннім дощем. Котились сльозинки по моїх щоках, падаючи додолу солоним потоком. Стримати їх не було сили . Серце розривала страшна біль,наче камінь на груди звалилось безліч дурних думок і не вистачало сил контролювати потужний вибух емоцій. Хотіла закричати на весь світ, що хочу бути з тобою,любити,дарувати тобі тепло своїх рук, тіла , ніжність поцілунків ,просто бути поруч і бути щасливою.
Хіба це ілюзії чи божевільні фантазії,секс для задоволення чи пристрасть , що минає?Ні це я люблю тебе щиро, безмежно,до болю в серці . Люблю…Розумію,що реальність жорстока,але знову і знову наче метелик на нічне світло,лечу до тебе,знаючи ,що ніколи не буду твоєю, а ти моїм до кінця. Все мине не встигнувши розпочатись,а мрії,в яких мріяла про тебе відійдуть в забуття. Наші стосунки стали для мене справжнім випробуванням , Не просто захопленням,що минає-це диво,від якого завмирає серце . Хочу жити , боротись за життя,хоч без тебе в нього немає змісту,злетіти в небесну височінь і не повернутись назад ,стати яскравою зіркою серед нічного неба,дарувати тобі своє світло до кінця віку.
Слова ,написані мною на клаптику цього паперу мають магічну силу ,сповнені щирих почуттів,болю від розлуки з тобою,омиті рясними краплинками моїх сліз. Зрозумій мене правильно,я сподіваюсь на розуміння з твоєї сторони. Не бійся любити, якщо хочеш бути щасливим,будь відвертим та щирим-таким я тебе люблю…Всі коштовності цього світу ніщо в порівнянні з тобою,любий . Їх віддала б за те,щоб бути поруч з тобою,за твоє тепло,турботу,ласку і ніжність. Ти мій рідний,близький серцю , коханий мною ,мій єдиний ,я живу тобою і люблю тебе ,ціную кожну мить подаровану нам долею.
Люблю…Люблю…Люблю…
ID:
366810
Рубрика: Проза
дата надходження: 26.09.2012 15:34:02
© дата внесення змiн: 26.09.2012 15:34:02
автор: kalina_
Вкажіть причину вашої скарги
|
Щемне і надміру болюче 
