Кожного дня хтось із нас носить блоки
своєї ненависті до цього світу,
світла немає,
адже його випив твій язик,
кожного дня хтось травмується
об думки про видужання,
закриваючи свій журнал,
із записами,
про те,
що ось вже двадцять третій друг,
втопився у морі,
забравши всі цигарки і алкоголь.
А ти, зажовуй страх таблетками
менше плач,
більше спи у собі.
Сни.
Сновидами.
Сновигають.
по твоєму кораблю,
ти просто не в змозі їх впіймати
пропонує тобі
як вихід
відрізати усім незайманим морякам ноги,
це допоможе в твоєму випадку,
каже демон,
в смокінгу,
і ти йому ніби віриш,
але відсилаєш його нахуй,
адже знаєш зло підступне
і хитровиїбане.
просиш у нього цигарок,
бо вже аж руки трусяться.
Ти ж такий аскет.
Він посміхається ,
з рота цього напівкровки
тхне спиртом і жіночими
ласками.
І тепер кожного дня ти вирізаєш ноги
морякам, будуючи з них корму
прямуєш на Північ чи то Південь,
проте за Східним вітром.
