|
На дворі холод, на душі печаль,
За тобою я скучаю,
Не віриш? А жаль…
Минають ночі, минають дні,
Я тебе кличу, а ти кажеш ”ні”.
Пройшов холод, наступила весна,
Знай! Весна – чудова пора!
Весна… Пора світлого кохання.
Чуєш, як горить моє бажання?
Бажання моє не просте,
Але найбільше одне, –
Хочеться побачити тебе.
Хочу поцілувати губи солодкі твої,
Почути подих губ твоїх незабутніх,
Хоча, я не з тих твоїх майбутніх.
Кохання… Воно неминуче,
Воно дуже нестерпне,
Не чуєш, як б'ється моє серце?
А б'ється воно від кохання,
Кохання великого до тебе,
Не бачу я сподівання.
Ти говориш, що вже йдеш,
А я все чекаю, коли ти прийдеш.
Не кажи мені, що ідеш назавжди,
А тільки до себе мене пригорни,
І пісню колискову мені розкажи.
Хочеш пройду через грози?
Напишу я рядок прози,
І подарую тобі пахучі рози!
Не боюся я в житті нічого,
Крім кохання мого до тебе,
Ніж до будь – кого.
Не спиться мені щоночі,
Боюся, що скажеш "ні" мені в очі.
Не звинувачуй мене у тому,
Що тебе я дуже хочу,
Такому хлопцеві простому.
Життя таке саме прекрасне,
Як на небі сонце ясне.
Роздивися добре навкруги,
Як радіють від кохання люди.
Не питай мене, чому попхався,
Винуватий перший я , що в тебе закохався.
Хочеш, все зроблю для тебе?
Тільки трішки думай ти про мене.
І снишся ти мені увечері щоразу,
Ах…Як хочеться до тебе вранці відразу.
Сьогодні вранці я тебе згадав,
І випадково номер твій набрав.
Не можу без тебе я жити,
Повір кохана, єдина…
Без кохання до тебе мені не прожити!
Про тебе думаю щодня,
Не дочекаюся я наступного дня.
А дні всі такі хороші,
Що не хочеться думати про гроші.
Коли я бачу тебе уві сні,
Відразу лунають дзвінкі пісні.
Пісень про кохання дуже багато,
Говорив в дитинстві мій тато.
Давай прогуляємось кудись,
Може покохаєш ти мене колись.
Кохання творить чудеса,
Подумай добре…
Це ж для нашого добра.
Якщо хочеш свою прозу прочитаю,
І пісню про кохання тобі заспіваю.
А в майбутньому танець станцюю,
І тебе в свій альбом намалюю.
Говорити красномовно не умію,
Зате поцілувати тебе я посмію.
Поцілунків я багато тобі надаю,
І красивих квітів тобі подарю.
А поки що ти не журись,
І фільм про кохання частіше дивись.
І на останок свою прозу закінчу,
І свій поцілунок тобі залишу!
03. 12. 2007 року (Дубляни)
ID:
349824
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 12.07.2012 12:14:44
© дата внесення змiн: 12.07.2012 19:01:33
автор: KUPER
Вкажіть причину вашої скарги
|
))) -
