інколи робиться дуже страшно коли
треба кудись від'їзджати і залишати наприклад
тліти вологу цигарку на пальцях чужих
залишати усе помирати на призволяще
і не знати що буде із нею завтра і після
що буде із цією тишею завмерлою від пустоти
ти ніби щось таємно приховуєш у собі
чи то правду чи то любов позбавлену віри
але треба врешті-решт переборювати усі
ці страхи і невпевненості
пливти проти течії і робитись сильнішим ніж учора
брати тільки найнеобхідніше
мізер харчів і багато теплого вбрання
вирушати у зворотньому напрямку
до недотебе
де немає жодного натяку на присутність твою
без тебе недосон
без тебе недовіра
без тебе недостатність серцево-судинна і взагалі
без тебе катастрофічно ніяк
наші сподівання наповнені болем і кров'ю
змішаною з чорним молоком
треба щось змінювати
людизафотошоплені
людипідкоректовані
людинелюди уже стали давно
прекрасні ззовні але не справжні ось там
під тими прекрасами
у мене серце рветься на кавалки століть
у мене дні попередньо прораховані на самоті
у мене без тебе ніяк не виходить по-справжньому жити
не виходить просто чекати і бігти на місці
ось так не виходжу нікуди за межі спільної розлуки
чи можливо чогось там не досить серйозного
про що не варто думати в голос
