Благаю, вірте у любов!
Як в захід сонця та світанок.
І відчиняйте серце знов,
Щоб почуття прийшло на ґанок.
Благаю, вірте у любов!
Вона єдина зрозуміє...
І в мить коли холоне кров
Достатньо погляду, що гріє.
Благаю, вірте у любов!
Чекайте, радісно зустрівши.
Без жодних пунктів та умов,
Сприймайте, подих затаївши.
чудово я вірую в силу кохання! воно не постійне, але вічне
у самовідродженні як усе
у світі і у природі і,взагалі,
у Всесвіті, бо кохання і життя -
не від"ємні!
Мира С відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудово, але дозвольте повірити у кохання постійне та вічне Спробую ))) Дякую за теплий відгук )))
Оптимизм всегда присущ поэту. А если еще он и талантлив!
Мне понравилось стихотворение. Думаю, так о нем скажут многие.
Будь счастлива. С Новым годом!
Дмытро Юнак
Мира С відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Счастья пожелаю и Вам. Благодарна за отзыв и внимание. Пусть новый год будет щедрым ко всем
гарно звичайно, та чому якщо любов єдина серце потрібно відчиняти знову?
Мира С відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Вона єдина зрозуміє..." та "І відчиняйте серце знов,щоб почуття прийшло на ґанок" два різних катрена, дві думки. В першому випадку все зрозуміло - коли є взаємні почуття, то люди розуміють один одного навіть без слів. В другому випадку - "відчиняти знов", бо інколи ми помиляємось відносно близьких людей, потім зачиняємо свою душу, без права на входження справжніх, чистих почуттів, любові та взаємності. Важливо почути і відчинити свої двері дійсному та взаємному.
як усе
Спробую ))) Дякую за теплий відгук )))
Дякую.
Вдячна!
