Якби ж ми з тобою зустрілися
Та в очі тільки подивилися,
То тоді б, наразі, зрозуміли:
Що до сеї миті ще не жили.
Ми б за руки ніжно узялися,
Навік два серця в одне злилися,
Пішли би в поле, де срібні роси
Щоб мочити ноги свої босі.
Між своїх мрій удвох згубилися,
В коханні б діти народилися
І не було би на цілім світі
Таких щасливих, як наші діти.
А ми б з тобой на них дивилися,
Цілунками губів ділилися,
Як голуби не розлучалися,
Мов лебеді в небо здіймалися.
У полі ромашок купалися,
Навіки б юними лишилися,
Кохання вічністю розлилося
Якби з тобою ми зустрілися,
Якби ж зустрілися…
