Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: STRANIERA(Кошіль Надія): Іммігранткою я не вродилася, а стала. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ 8 КороЛев, 01.08.2015 - 17:10
написати коментарnon se la prenda tanto, La prego; anche nel Belpaese vive la felicita'! Зеновій Винничук, 20.12.2011 - 22:19
Імміграція-це наш біль і наше горе. Вірш душевний гарний і болючий.Слово дотепер треба писати разом,у кінці другої строфи землі чужій -тоді буде рима.Бажаю успіху.
Оксана Пронюк, 18.12.2011 - 20:09
Поезія глибока і болюча.Та пам"ятайте, Ви не straniera - Ви рідна і своя, На Україні теж більшість на когось працюють, може ще в гіршому рабстві. Просто частіше приїжджайте додому! Чекаю Ваших нових творів. З Богом! Lana P., 18.12.2011 - 16:17
Чому птахи у вирій відлітаютьВ надії повернутися додому? Чи вони більше вибору не мають, Чи лише наганяють собі втому? Напевно їм приснилась казка В світло- рожевому тумані, Можливо людська ласка Збентежила в омані? Могли би жити в теплім краї, Щоб кожна мить бриніла, Співати у небеснім раї, Щоби душа раділа. Ні, не даремно ризикують, Збивають груди, крила, За подихом вони мандрують, Де батьківщина мила. Птахи як іміґранти -люди Споріднені у тому- Де б не були вони, повсюди Магнітом тягне їх додому. |
|
|