«Я ловец твоих снов»…
Фрау Ларсен
На полювання сміло вийшла снів,
Ботфорти шарму, ремінь сили, куртка зваби,
І Ночі кінь Тобі з сідлом поспів,
А доберман удачу простягає з лапи.
Ти в ліс в свідомості думок ввійшла,
І несвідомого поля Тебе чекають.
Під променем Твоїм втече імла,
Присядеш Ти, і завариш листочки чаю.
Духмяний сон із подихом Твоїм,
Він є палким, шаленим, ніжним одночасно.
І в літній день співають солов’ї,
Тобі, мисливцю-жінці, Ти ж бо є прекрасна!
Спіймала сон на ласо листяне,
І ніжних крапель пристрастю скропила.
Та жаль, що то лиш мариво нічне.
Печаль бо здобич Твою позбавляє сили.
Вже Ніч, на полювання знову йдеш
У глибині сну марив і бажань таємних.
Бо це Твій світ, і мій, між чудних стеж,
Де зацвіли чуття, в реальнім світі зримі…
неперевершеній Фрау...
21.11. 18.04.