половина мене десь там загубилась
між половиною і бонгом..або водним
друга половина тут живе лише думками..
здалось би залишити одне і друге.
вернутись ходячим в місто буднів..
де був там тільки на вихідних.. і дули
і останє що зробив коли майже помер..
три рази вертався з пекла
і памятаю всьо як зараз..вода, холод замерз.
енола, якби не він на дно би пішов
а далі в гроб, мама б не пережила точно..
незнаю хто б пережив смерть сина..
похуй шо невдаха, майже наркоман..
але рідна дитина..надіюсь шо так..
на полях мак, нормальні нарки вже приняли дозу
мені замість дози тгк і нікотину,
по вені дозу наркозу.. і в сон..
на два дня, бо легені дихали нічим.
тобто стояли, проснувся в ночі..
на пару секунд.. і назад в сон міцний
під апаратом який заставляв мене дихати.
