А стежка до тебе ще мріє про день,
Натхненно і щемко занурена в роси.
І просить, і молить, благає пісень,
А пташка лиш крильцями мовчки тріпоче.
Стежина до тебе сховалась в пирій
І роєм над нею схилилися зорі.
Вже ніч усміхнулась і, скупані в ній,
Лягають на аркуш неправлені твори.
Вже погляди наші зустрілися там,
Де мало кохання й багато емоцій.
В сивіючих спогадах губишся сам,
Шукаючи сонця на іншому боці...
В потоці думок - перелітних птахів,
Що часто від тебе до ворога плинуть,
Згубилася нитка пророків, волхвів,
Що звалася стежкою. Знову хвилину
Не встигли впіймати. Не встигли знайти:
Куди і для кого, коли і навіщо?
Цей сон був примарним, далеким, п'янким,
Чужим, нереальним... А вийшло, що - віщим!
Цей сон був совою. Чи ланню. Чи - ні!
Мов ластівка в шибку вдарявся у спокій.
Такий одинокий я був на коні,
Така одинока була ти, допоки...
Допоки блукати дозволиш нам ти? -
Невже в самоті нам страждати не досить?
На стежці до себе тебе не знайти...
На стежці до тебе сховалася осінь.
Не встигли впіймати. Не встигли знайти:
Куди і для кого, коли і навіщо?
Цей сон був примарним, далеким, п'янким,
Чужим, нереальним... А вийшло, що -
віщим!
Майстерно!
Василь Кузан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вікторе.
Побажаю, щоб ми встигали і знайти, і впіймати!
Ох,пане Василю...Таку ностальгію навіяла Ваша стежечка-щось таке тепле,рідне і знайоме,аж до щему... Вмієте бути відвертим,справжнім(без всіляких прикрас),тому й чмтач до Вас тягнеться
Василь Кузан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро.
Коли є справжні почуття і переживання - прикраси і не потрібні. Хіба не так?
Цей сон був примарним, далеким, п'янким,
Чужим, нереальним... А вийшло, що - віщим!
Поезія пречудова! стільки почуттів, такий спектр емоцій...
а ще більше припав до душі тому, що на диво близькою мені видалася ця історія. справжньо так, не вдавано, не награно... щиро
Василь Кузан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лялю.
Надзвичайно приємно читати такі відгуки. Я радий, що мої переживання і почуття є близькими ще комусь. Заради цього варто жити і писати.
Щиро дякую ще раз. Сподіваюся, що і веселі та щасливі історії теж стануть Вам близькими.
Вмієте бути відвертим,справжнім(без всіляких прикрас),тому й чмтач до Вас тягнеться
