Мені лишився тільки смак помади,
Яку вдихав з її я вуст.
Вона, чудово знаючи свої принади,
На мою гавань спрямувала курс.
Ви знаєте… так солодко і ніжно,
Як лиш у фільмах про любов буває.
З таким теплом бабуся місить тісто,
З такою легкістю лиш птах літає.
Я з нею знову хочу вірити у казку,
Не думати про психологію із книг,
Як хлопець, що поїхав до Аляски,
Забувши про Велику Гру Інтриг.
Якщо складемося ми з нею пазлами,
Якщо мені і зараз пощастить,
Я впораюсь із демонами й зламами,
І зупиню благословенну мить.
