Спокою ,тиші ,слів ласкавих,
Душа шукає пригорнутись ,
Щоб не знайшов її лукавий ,
В кутку ,про нього де й не чути,
Щоб там не каятись ,молитись,
За гріх що скоїти не мав,
І щоб ніколи не божитись,
Що не згрішу як був згрішав ,
Щоб огорнув не сум ,печаль,
В холодні крижані кайдани,
Чи то замучила мораль ,
З сумлінням в парі мов тирани,
Мені б хотілося кудись ,
Де не старіючи мудріти,
Так ,ніби вперше помоливсь ,
І ситий будучи наситивсь
Мені б хотілося душею ,
Мені б хотілося не тілом,
Щоб по землі і над землею,
Щоб відчувати й не боліло.,
Щоб якщо плакати ,від щастя,
Якщо радіти просто так,
щоб не шукати в день ненастя,
собі ,і дітям своїм дах.
Мені б хотілося за небо ,
за хмари ,сонце ,в новий світ,
до Бога ближче щоб від себе
Там де немає кінцю літ.
ID:
259221
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 12.05.2011 21:27:31
© дата внесення змiн: 12.05.2011 21:27:31
автор: ВЛАД-ІКС
Вкажіть причину вашої скарги
|
