Вона завжди метеликом була, Натуру мала щедру, тож піввіку Кудись летіла, щось не берегла, І роги виростали в чоловіка. Та все минулось… старість сивина Послали вроду до "такої мами"… І ось тепер – самітниця вона, Приперта чоловічими рогами.
ID: 250008 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 27.03.2011 18:15:42 © дата внесення змiн: 27.03.2011 18:15:42 автор: Терен
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie