Математика. Різне. Або ж Математика для чайників, ггг)))
(Дуже старе, але оцифроване 25.01.2010)
Коли математик хоче висловитися критично про якусь дівчину, але так, щоб вона не збагнула, що й до чого, і не образилася, він каже: "Яка ж ти компактна!" Тобто, замкнута і обмежена (із конспекту лекцій).
Гранична точка множини - це як гарна дівчина в гуртожитку: в як завгодно малому околі навколо неї завжди знайдуться хлопці. (із конспекту лекцій).
Цікаво, що для не математиків, наприклад, філологів, може означати твердження: "стрілка Зоргенфрея ліндельофова". Мабуть, те, що якась там стрілка, про які всі думали, що вона належить Зоргенфрею, насправді належить не йому, а Ліндельофу. Зоргенфрей і Ліндельоф - це, звичайно ж, якісь суперкруті герої пригодницького роману. А взагалі, це ідея - написати пригодницький роман з математичних тверджень, чи з математичних суджень. Я сказав йому:
- Стрілка Зоргенфрея ліндельофова!
Але Зоргенфрей і не думав повертати комусь ту стрілку. Він вихопив свій револьвер (чи то пак, бластер, якщо роман буде стосувати пригодницької фантастики), і ...
Або щось таке.
Розглянемо площину з природньою топологією. Лише погляньмо на ті мальовничі краєвиди, які ми побачимо.
Кажуть, деколи математики навмисне доходять до чогось незвичайного, вводячи нові означення, або комбінуючи існуючі у спеціальних пікантних комбінаціях, як-от назва доповіді: "Вкладення пружнього м'якого тіла у простір з діркою".
Чого лишень не можна понапридумувати. Келвін Кляйн любив випити. І крутячи свою улюблену пляшку з-під портвейну у руці, він раптом вигукнув: "Еврика! Пляшка Кляйна не вкладається у тривимірний простір"
Кажуть, що лише філософи можуть змиритися з існуванням уявної одиниці і - квадратного кореня з -1. При чому, про це кажуть переважно філософи. Цікаво, що б сказали звичайні люди, коли б дізналися те, що знає кожен львівський математик (парадокс Банаха-Тарського) про те, що довільну кулю можна розрізати на частини, з яких можна скласти дві кулі, рівновеликі до початкової. Мабуть, ще тяжче було б їм повірити, що на уявній одиниці побудований весь комплексний аналіз, а на аксіом, з якої випливає вищезгаданий парадокс Банаха-Тарського, побудований функціональний аналіз. А взагалі, особливо для культурологів словосполучення: "комплексний аналіз" і "функціональний аналіз" мають зовсім інший зміст, ніж для математиків. Так само, як і теорія поля не має нічого спільного з агрономією.
Вертаючись до фрази "стрілка Зоргенфрея ліндельофова", ніхто б серед не математиків, навряд чи здогадався б, що тут йдеться про те, що з кожного покриття прямої проміжками [a, b) можна вибрати зліченне підпокриття.
Кантор впав зі своєї драбини, коли побачив у себе на підлозі майстерно розстелений килим Серпінського. А Серпінський, у свою чергу, впав зі свого летючого килима, коли побачив губку Менгера.
Немицький заблукав у своїй площині, і вже ніколи не зможе повернутися до звичайної реальності, всіма нами обожнюваної площини R^2.
Чим більше неприродна толологія вводиться на якійсь множині, тим важче вона сприймається студентами.
Зірочка Коха впала з небес, перетворилася на сніжинку, і засліпила всіх нас своєю геніальністю: маючи обмежену площу, вона має необмежений край.
Що таке міра? Це кількісна якість чи якісна кількість? - запитали б філософи. Ні, це просто-напросто зліченно-адитивна функція множини.
І на останок.
Не знаю, чи існують інші факультети, на яких першокурсникам розповідають алкоголічні історії-анекдоти про зведення задачі до стандарної, та історії-анекдоти про те, що всі особи жіночої статі курвочки в середньому.
ID:
203650
Рубрика: Проза
дата надходження: 31.07.2010 11:56:15
© дата внесення змiн: 31.07.2010 11:56:15
автор: Patlatus
Вкажіть причину вашої скарги
|
