1.
Там було моє дитинство,
Там мати гойдала мене у колисці,
Там був мій перший дім,
І я ховалась в нім,
Коли ранив хтось словом, ділом.
Чому все минає?
Чи повернусь туди знову, хто знає?
І хто мені знову з любов`ю заспіває:
«Витри сльози, все минеться,
Знову завтра сонце тобі промінням всміхнеться
Доля любить сильних,
Не зважай на них –
Малих, смішних.
Твоє серце горить теплом,
Воно велике, пронизане добром.»
Нащо в душі ті вулиці згадувати?
Всеодно їх і за гроші не повернути …
2.
Там було моє дитинство,
Там я сказала перше слово,
Там я раділа, коли приїжджала бабуся,
Привозила солодощі своїй ластунці.
Чому все минає?
Чи повернусь туди знову, хто знає?
І хто мені знову з любов`ю заспіває:
«Завжди будь собою,
Перш ніж вирішувать,
Порадься з собою
Тільки душа, совість
Тебе не зрадять,
Перед ними тільки будеш відповідать.»
Невже лишилась тільки пам`ять
І вогонь життя дитинство спалить?
Вітер попіл розвіє,
Зима снігом засипле ?
Де ти, мамо?
Знаєш, талось як я обрала.
І я бачу твоє обличча,
Коли закриваю очі.
Все колись зникне,
Колись і зі мною буде так:
Мене діти згадають,
Коли мене не стане.
3.
Там було моє дитинство,
Там лишились перші дороги,
Перші спомини, тривоги.
Там було перше кохання,
Ночі без сна і зустріч світання.
Знаю, якшо захочеш,
Ти спомини і часом не зруйнуєш.
Там було моє дитинство,
Там були перші мрії.
Там би я хотіла навіки лишитись,
Але я не в праві туди повернутись.
Там було моє дитинство,
Там були перші слбози болю,
Там перше нерозділене «Люблю»,
Яке лишилось в серці назавжди,
І лиш там, де немає самоти.
Там було моє дитинство,
В тому житті, на тій дорозі,
Лишились перші дитячі друзі.
Хто ви тепер? Де живете ?
Ви в серці моєму назавжди …
ID:
182749
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 09.04.2010 13:25:29
© дата внесення змiн: 09.04.2010 13:25:29
автор: Саша Янгол
Вкажіть причину вашої скарги
|
