Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ізольда: Він як спогад упав - ВІРШ


Ізольда: Він як спогад упав - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 59
Персональный ЧАТ @NN@
Персональный ЧАТ Alina Kim
Персональный ЧАТ Caroline
Персональный ЧАТ Cheeeezzz
Персональный ЧАТ DarkPoet31
Персональный ЧАТ Dovgiy
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ LaLoba
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ Parxom
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ SAKHO
Персональный ЧАТ TatyanaMir
Персональный ЧАТ Ukraine55
Персональный ЧАТ Valeo
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ Іра Назаренко
Персональный ЧАТ Александра Нейт
Персональный ЧАТ Алексей Ткаченко
Персональный ЧАТ Алла Стасюк
Персональный ЧАТ Віктор Северин
Персональный ЧАТ Вікторія Фединишин
Персональный ЧАТ Виктория - Р
Персональный ЧАТ Володимир Байкалов
Персональный ЧАТ Дмитро86
Персональный ЧАТ Доброніченко Катерина
Персональный ЧАТ Команданте Че
Персональный ЧАТ Круглов Роман
Персональный ЧАТ Кучер
Персональный ЧАТ Лесь Українець
Персональный ЧАТ Любаша1
Персональный ЧАТ Людмила Пономаренко
Персональный ЧАТ Марина Балабашкина (Ангелолов)
Персональный ЧАТ Миколай Волиняк
Персональный ЧАТ Ніна-Марія
Персональный ЧАТ Надія Башинська
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ Невідомська Вікторія
Персональный ЧАТ Ника Зимняя
Персональный ЧАТ Олежа
Персональный ЧАТ Пелепей Тетяна
Персональный ЧАТ Потусторонний
Персональный ЧАТ Променистий менестрель
Персональный ЧАТ Світла (Імашева Світлана)
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Сергій Шинкарчук
Персональный ЧАТ Тамара Цегельнюк
Персональный ЧАТ Таня Світла
Персональный ЧАТ Яна Яна
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ гостя

 прихованих - 8 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Він як спогад упав

Ізольда :: Він як спогад упав
Він як спогад упав На зелений асфальт Покотились зіниці криваві. Він лежав і мовчав І дививсь в далечінь І втішався, а губи мовчали. Я дивилась униз Я ридала навзрид І плекала ілюзії вперто. Він мене обійняв Потім щось бормотав У цю мить моє серденько вмерло ... Він встав і пішов Я дивилася вверх Я дивилась у небо глибоке. І відкрилися крила І роззулися очі І розкрив світ обійми широкі.

ID: 165350
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 10.01.2010 19:47:16
© дата внесення змiн: 10.01.2010 19:47:16
автор: Ізольда

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (514)
В тому числі авторами сайту (17) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
ОЦІНКА ЧИТАЧА
не оцінювати 
1  2  3  4  5
 
             Ще...
             Ще...   3D...
          
Ім'я*
Email
Код перевірки*
(уведіть цифровий код, як на картинці)
правила »залишилося символів 
 




КОМЕНТАРІ

УКРАЇНКА, 10.01.2010 - 21:59
Оценка поэта: 5
12 22 23
 
BeSheNaya, 10.01.2010 - 20:20
Оценка поэта: 5
cry 12
 

Нові твори