Я назову весь світ твоїм ім’ям,
І дихатиму в унісон з тобою…
Єдиною для тебе стану я.
Хоч і буваю часом не такою,
Якою мене бачити хотів…
Тоді сама себе не розумію…
Та героїнею твоїх чарівних снів
Я стати, вірю, все-таки зумію!
Я назову твоїм ім’ям пташок,
Що прилітають до мого віконця,
Дерева, квіти, в полі колосок,
І місяць в небі. І яскраве сонце…
Я буду святкувати знов і знов
Тебе. І долю, що була прихильна
До нас, подарувавши нам любов…
Щаслива тим, що я тепер не «вільна»…
Я хочу стати часткою тебе.
Я буду твоїм серцем, мій єдиний…
Мабуть, назву твоїм ім’ям себе,
Бо ми з тобою разом – одне ціле…
Я вірю в наше світле майбуття!
Ми всі незгоди зможем подолати!
Я назову твоїм ім’ям життя,
Щоб знов і знов тебе переживати…
Оценка поэта: 5 просто вeликолeпно. вы описaли мои чувствa я проникся вaшими словaми до глубины души. Удaчи вaм, творчeских успeхов и с нaступaющим вaс)
Котенок відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оценка поэта: 5 То мабуть дуже сильно треба так кохати.
Щоб іменем одним назвати цілий світ...
Багато треба перейти та подолати
Разом. Пліч опліч, і багато літ.
Котенок відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оценка поэта: 5 дуже класно!..нарешті хоч хтось зрозумів кохання як "єдине", а не як біль і дисгармонію!
"Мабуть, назву твоїм ім’ям себе,
Бо ми з тобою разом – одне ціле…"
Котенок відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
за те щоб ці слова справдилися! 
