Не день і не вечір, не ранок...
Я просто сиджу і мовчу.
І стукає в шибку реклама,
Реклама сумного дощу...
Так нагло він стукає в вікна.
Вривається темінь в кімнату.
Померло в світильника світло,
Чийсь порух стривожив фіранку...
А тіні крадуться стіною
Так близько.Так близько до краю.
Сама, наодинці з собою
За чашкою чорного чаю...