*****
Прийде та прекрасна мить,
Як мине війна,
Й серденько, що вкрай щемить,
Бо іде вона,
Лиш радітиме, немов
Миле немовля
В неньчиних руках, знов й знов
І, немов земля
Навесні і влітку теж,
Буде розцвітать
І від радості без меж
Пісеньки співать.
Точиться іще війна
І душа стражда,
Та, як прийде, як весна,
Мир, війна-біда
Згасне, начебто зірки,
Житиме душа
В цьому світі залюбки.
Вкрай мене втіша
Певність в тім, що світлий час
Цей таки прийдé.
Він невпинно вже до нас,
Українців, йде.
Ми ж його усі ждемо
І до нього теж
Крок за кроком ідемо.
Прагнемо усе ж
Жити в нім, як люди всі
В світі цім земнім,
У його усій красі.
Прийде мир в наш дім
І залишиться навік
В нашому краю,
Де з ним житимемо вік
Ми, як у раю.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2022
