Мелодії зимні
уже зазвучали...
І мене з собою:
У полон взяли...
На подвір"ї снігом
усе заблищало,
І стало все білим,
ніби полотно...
А з дерев вже листя
давно все опало,
Та сумно не стало,
Бо все ожило...
Вже вкрилися снігом
дерева й стежки,
і бавляться снігом
холодні вітри...
Птахи поховались
від холоду, звісно,,,,
Де-ін-де літають
ворони сумні...
За всім я щоденно
все спостерігаю,
а там все красиво:
неначе в кіно...
Дерева без листя
гілками махають,
симфонії линуть,
й за душу беруть...
Мелодії зимні
мене не лякають,
бо знаю, що з часом
вони відійдуть...
Від серця до серця
мелодія ллється,
і я не зіваю
її я ловлю...
Мелодії зимні
бувають красиві,
і я їх чекаю,
як літо й веснУ...
Дякую, Ніло і Олеже, і за увагу, і за розуміння, мирного часу ми ждемо усі, а в мене на цій війні і донька, і зять, якось про них була телепередача, мені донько подзвонила і повідомила коли це буде, то я з сім"єю сина, всю ту передачу дивилися й слухали...