Мені мріється важче, та буду писати листа,
Як в дитинстві, коли було легше повірити в диво,
Баранців, щоб заснути, в думках рахувати до ста,
Загадати про те, що у мить цю насправді важливо.
Мені мріється важче, і я на пишу не про те,
Щоб засипало снігом сріблястим всі вулиці в місті.
Я не хочу зими, хай вже зовсім вона не мете!
Напишу, що бажаю отримати радісні вісті.
Я писатиму так, ніби будеш читати листа,
Ніби витреш всі сльози і скажеш "Лишилось ще трохи",
Знаю, з мрії дитячої віра міцна пророста,
І з дитячих бажань сяє світло цієї епохи.
Напишу, не було щоб ніколи в малечі безсонь
Від пекучого суму побачити тата, чи неньку,
Зранку кожен тепло щоб відчув рідних сильних долонь,
Коли ручку свою під подушку просуне маленьку.
