геометрія: Дуже гарно, Георгію! Але дозвольте з вами і не погодитись, що в старості життя без мрій, та ні мрії у нас є мрії,якщо не про своє,то про дітей і онуків,та про свої перспективи і можливості також мрії є, бо ж без мрії не можна жити,не можна без мрії й любить, а що-що, а любити ми вміємо, то ото ж бо й мріємо...
Дмитро Кiбич: Гарний вiрш, Iрин Ка. Дiйсно, життя досить складна наука, то примхи долi якiсь, то певнi перешкоди на шляху, якi важко подолати. Як кажуть: "Усе що не робиться - те до кращого". А деякi люди до цього додають: "А усе, що до кращого - те не робиться".
Тiльки от у вас у передостанньому рядку словосполучення "два вiльних птаха" не зовсiм правильно звучить. Тут набагато правильнiше буде - або "Два вiльнi птахи", або "Двое вiльних птахiв". Згадайте - ще Таiсiя Повалiй спiвае у пiснi "Чортополох":
Розiйшлися двi дороги
Двi дороги - два шляхи
Розiйшлися-розлетiлись
Ми, як вiльнII птахИ.
Якось у цьому рядку треба трохи змiнити - або слова мiсцями переставити, ну, ще треба тут подумати.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дiйсно, життя досить складна наука, то примхи долi якiсь, то певнi перешкоди на шляху, якi важко подолати. Як кажуть: "Усе що не робиться - те до кращого". А деякi люди до цього додають: "А усе, що до кращого - те не робиться". 
