А.П,Чаплигін Разін Степан роман історичний переклад видання ,,Клуб віршів,,Україна 2016 переклад із видання Ленінград ,,Художня література ,, Ленінградське відділення 1986 1 Текст друкується по виданню: Чаплигін А.П.Зібрання творів : В 5-ти т.-Л.:Худож.літ.,1968,т.3 Примітки В.М.Акімова обкладинка роботи Н .Ляміна Оформлення художників Є і А. Савінових Переклад із російської із перемішкою староруською мовою на українську мову із домішками староруських слівців - Домінік Фоменко Примітки робляться із допомогою інтернетресурсів 2 Частина перша МОСКОВІЯ 1 Безкінечним числом ударів в чугунну дошку Московія повторювала у боярських і купецьких домів годинниковому бою Спаських воріт . Годинник пробив ,але в мороці годинника не видно було . Світилися іноді ліхтарі ;стукали копита коня: то проїзджяв боярин . В кінці літа морок густішав ,часто перепадали дощі . Відтого по кривим і чорним вулицям повз туман . Місцями вулиці вистелені тесаними колодами ,відпотівшими і слизькими,немов у чорному милі . Якщо десь йшла людина ,то з подорожньою бумагою і ліхтарем . Зрідка чорнішали фігури стрільців ,обережно рухаючись на зміну караулу в Кремль з бердишами на плечі . - Дияволе,а не шлях!Скільки разів в морі бував ,а тут сліпий ;невже не попаду ?- бурмотів чоловік в овечій шапці ,в довгополому козацькому жупані і крокував із дзвоном підков ,іноді ковзав , спотикаючись об дерево - Сатана!- Він наткнувся на поперечну колоду ,що загородила вулицю . - Ти ,сволота ,мабуть, в Земському наказі не був? - окликнув чоловіка сторож . - Я ваших порядків московитських не відаю , а от дірки в башкє вмію свердлити !- Заблищав пістолет. Сторож відклигнув ,а чоловік ,зігнувши широку спину ,проліз під колоду ,випрямився і спішно пішов далі . Наляканий пістолею сторож опам'ятався ,вигукнув : - Чорт! Щоб тє ноги ,ребра поламали... Підійшов інший : - Ти нащо пропустив? - Та бачиш ,шиши із Пскова по Москві бродять,мабуть,воровський козак - з пістолею ,і шабля. - Ой ,ти!Домовився би : кого якщо пограбує ,щоб доля нам була . - Спужав ,трясця його бий ! Очі горять,як у вовка . 3 - Ех ти,баба столітня! Посередині обширної площі ,безкінечної від туману ,на товстому стовпі з образом ,глибоко врізаним в дерево ,миготів вогонь негасимої лампади крізь слюду ,вставлену в візерункову раму . По землі розпливались тіні двох людей ,а у стовпа недалечко чорнішали дві постаті караульних стрільців . Спершись на обухи бердишів ,стрільці ,видно,дрімали під монотонний жалісний голос ,що виходив від землі : - Ой батюшки ! Могильні хробаки точать мою грудь ,і гублять за що мене судді неправильні ?!Та , адже ,чоловік мій аспид був !Під нігті мені тикав голки розжарені ...Волосся половину вищипав . Сам порчений , без гашника ,і жінку йому відтого не потрібно , відтого і мучитель був !.. - Ага !- чоловік в козацькій одежі глянув по землі ,побачив зариту по плечі жінку з скуйовдженими волоссям . Від звука кроків один стрілець підняв голову : - Ей ти ,чоловіче ! Він повернув бердиш сокирою до землі і міцно взявся за рукоятку . - Якого біса тебе несе сюди ?!- крикнув другий . - Свій я вам ! Чого б'єте сполох? - Єсть вас своїх ! - Свій,соколи !Випити вам тягну . - Що ти за чоловік? - Видко ,заїзджий . Там вже розпорють - дізнаєшся ,за якими піснями в Москву їздять . - Розберемося ! Чоловік ,посунувши овечу шапку на потилицю ,витягнув із-за пазухи глиняну посудину . - Воно не худо пити ,тільки мотри (диви),не отруйне? - Нащо мені вас ізводити? Стрілець взявся до горлишка посудини ;другий ,жадібно прицмокнувши,мовив : - Залиш ,не все тягни ! -Ух ,пий,брате !Не на кружечному ,без уловної гроші .1 - Ой,тошненько-о !Не бачити молоденьке більше ясна сонечка-а... калєна -біла місяця-а! - Вбили чоловіка ,так мовчи ,чортова жінка ! - крикнув стрілець . _____________ 1Уловна дєньга - плата за водку в шинку , інакше - напійні гроші .(Тут і надалі примітки в сносках належать автору ) 4 Чоловік в козацькій одежі мовив: - Други ,а може ,чоловік вартував того ? - Хто сперечається? - може ,і вартував ,та діло не наше ! - Чого сам не п'єш ? - Достатньо і мені ,іще є. - Давай ,парубче ,коли що ,другу! - Да уж ,зачав шанувати ,не скупися , а то ,бачиш ,туман ,морозить ... - Літо нині паскудне - дощів ,дощів ... - Нате ,дуйте! Випиваючи ,стрільці розмірковували : - І як ти ,дитинушка ,не боїшся ходити ? - Молодий ,бачиш , та зубастий ! - У нас на вільному Доні нікого не бояться . - Ми від дідів стрільці ,да того... - Боїтеся? - Не так щоби... - Іно чи не на вас,брати-соколи,бояри воду возять? - Вже час приспіє - тряхнемо бояр ... - До пори в терпіння!.. - Ой ,а довга та пора ? - При-ий- де! - Ми і нині ні чорта не страхаємося ! - Не страхаєтеся ? - Нє... Один із стрільців ударив себе кулаком в грудь - Глянь на мене ,вільний дитина - ось я , не боюся ні сатани ,ні патріарха ,ані бояр ... - Ой хіба? - Ось бог - і хрест ! - Ну ,брат -сокіл ,хвалишся ! 5 - Не хвалюся ,башка ! - А чим доведеш зарок ? - Чим хочеш! Стрільці захміліли . - Не бійтеся ,так відриємо цю жонку , в шинок зведемо і її обігріємо . - А пропади все ,відриємо! - Ні ,то ,дитино , не добре !Які ж ми сторожі ? - Ось ,брати-соколи,і не боїтеся ,а трусите ! - Ні,тут честь стрілецька горить! - Що тут горить?До жонки в сторожі приставили !Честь! - А і то правда ,відриємо ! - Самі куди? - В шинок ! - Відкопаємо жонку ! - А чим ? - Ево !Бердиші в руках , та і я шаблею допоможу . - Моцно ! - Рий ! Підійшли ,відрили жінку і за руки виволокли із ями . - Єна ,парубче ,гола ? - Ніччого! Обряжу в жупан ,сам пройдусь в зипуні . Тримай одежу ,жонка ! - Голова у дитини ,хош в попи став ! - А жонка -т з ікрою ! - Грудаста ... - Е-ей, чорти-и! Голос зично плив по площі . - Ой ,мать твою перекоти поле - п'ятидесятник ! - Батоги нам ! - Батіг!Чого робити , знову копати жонку ?Побачить же . 6 - Не копати ,соколи : ви жонку пасіть , я з боярськими дітьми добре ладнаю . - Іди дитинушка ,веди зговір ,угомони чорта ! - Е-ей ,стрільці !.. У відповідь кроки і голосіння : - Тут я ! - Ти тут ,драний козел ,твою перепічу ! А де друга сволота ? - На місці стоїть ! - А ти ,щучий син ,чому без бердиша ,чому не в сукмані ? - Шабля при стегні ,зипун на плечах ! - Ось ти що-о? Ей ,ва-ар-р-рта !.. В мороці блиснуло лезо шаблі . Слово ,,вар-р-рта,, не закінчено . Тіло начальника осіло до землі і розпалося на два шматки . Дитина повернулася до стрільців . - Куди він дівся ? - спитав один . 7 Другий засопів і гучно ,як ніби-то про себе ,сказав : - Так -то не ладно ! - Чого не ладно? - Начальника посік ! Зрозумів ?Ми в розбої... Другий ,іще більше хмільний стрілець зареготав ,закашлявся ,потім віддихався ,сказав : - Почали сікти - туди йому ,сатані і дорога ! Дай посічемо на драння ?.. Приволокли підтікаюче кров'ю половинчате тіло начальника до вогника образу . - Матьорий(закоренілий) ,чорт! І як ти його ,вільний ,мазнув ?Не всяк мочен таке ... - Одежу вниз! Січіть його на латаття , та в яму замість жонки - і в шинок . - Ось тє хрест ,в попи тебе ,козак , - голова-а! - Далі попа не бачив ?Я ,може ,в патриархи гляжу ! - Хо -хо-хо-хо.Сатана -а! - В па-три-архи-и?! Язики і руки стрільців худо слухались . Козак ,як говорив ,зробив усе . Пішли . Сторожа на росстаннях вулиць знімали перед ними деревини-колоди .В інших місцях відчиняли решітчаті ворота ,питали : - Куди служиві ? - Крадіїв в Земський приказ! - Ми самі крадії-ї! - Чого рот відкрив до дна утроби ?Тихше -е ! - Начальника-то ,а-а?Кров на тобі ,і я в кровях ... Козак зупинився : - Вам браття-соколи ,дорога на Дон ,утечете :на Дону багато вільних зійшлося ,там рука боярська коротка . - А ти?.. - Я звідти і туди прийду ! - Брешеш! - Давай ,Дьома ,поволочемо його з жонкою в Розбійний? - В Розбійний?Підемо !Руки ,вішь ,у мене в крові ... - Ось вам іще водки !Пийте ,загодя спати ,а вранці знати будете ,що робити . 8 - Водку ?Давай! - Дуйте із горлишка ! Падаючи і піднімаючись ,з обличчями,замараними кров'ю,стрільці пішли вздовж вулиці .Козак потягнув одіту в жупан жінку в перевулок ,виглянув з-за рогу . Стрільці про них забули - йшли ,падали і,піднімаючи одне одного ,йшли далі . - Веди ,жонка!Рятуйся від могили! - щільніше запахуючи жінку в жупан ,сказав козак . Жінка дрижала ,ледве трималась на голих ногах ,чорних від бруду і холоду . Блиснули білим жестяні верхівки багаточислених церков . Десь задзвонили .Загалдів народ ;на ближайших ринках , немов на пожежі ,засперечалися і закричали жінки ,торгуючи холст і нитки . Берестові і тесові дахи на неохайних домівках все ясніше і строкатіше виділялись . - Будь міцніше !Ідемо ,шинки відчинили . - Іду ,голубе-голубий ...Іду ,а тяжко йти ... 2 Шинок гудів . Широкі дубові двері розкриті навстіж ...Їдке повітря сивушної олії ,спирту ,пітних тіл, підмочених латать і рубищ не давав дихати незвичному до шинкових запахів . Світлішало в дерев'яній обширній хаті з запльованими стінами і плямкаючою від бруду земляною підлогою . За стойкою на стіні висіла жовта бумага з чорними великими літерами .В стороні в залізному підсвічнику на іржавому кронштейні горіла опливша сальна свічка ,каламутно при вранішньому світлі скупим вогником заплямовуючи бумагу . Кожен ,хто дивився на папір ,міг почитати : ,,По наказу царя і великого князя Олексія Михайловича всія Русі і великая і малая - півнів від шинків не відзивати ,не гоняти - ні жінці чоловіка ,ні отцю сина ,ані братові ,ані сестрі ,ані рідні іншій, - доки оний півень до хреста не проп'ється ,,. Козак по - особливому зорко огледів обширний зруб з курною ,як в овині ,дерев'яною стелею . Його погляд сковзнув в глибину кабака ,де за перерубом з розпахнутими дверима виглядала без заслону з чорним гирлом велика піч . Козак виглядав істцов 1.Обличчя його стало покійним ,він повів широким плечем ,поклав на стійку гроші : - Косушку і калач ! _________ Саме під час правління Олексія Михайловича сьогодні названа Україна вступила на шлях приєднання Малої Русі до Великої Русі ,а точніше земель польських Речі Посполитої юридично - відбирання у поляків їх і віддавання їх під правління бояр російських . Було паралельно повстання Боді Хмеля і переяславська зрада . Виходить також як було повстання пияка Боді Хмеля ,так було і повстання Степана Разіна на території Російської Великої Русі . 9 _____________ Ови?н - господарська будова,в якій сушили снопи перед молотьбою. Овин зазвичай складався з ями, де розташовувалася піч без труби, а також з верхнього ярусу, куди складали снопи. Згідно з народними повір'ями, в овині мешкає овинник. Овіни будувалися в районах з недостатнім числом сонячних днів, наприклад, в центральній і північній Росії, Білорусії.(матеріал із вікіпедії) _________ 1 - Істці - сищики,нишпорки ,детективи тогочасні ,Істець - так нині кличуть в юридичних ділах одну зі сторон справи -істець і відповідач . Жінка задрімала ,підкинула сонними руками ,козак підтримав її ,але жупан розпахнувся і голе ,щільне тіло ,забруднене землею ,відкрилося . Цілувальник , зиркаючи на шаблю козака ,на скривавлені руки ,подав відкупорену косушку ,положив калача,густо обвалений мукою . - Де це екую відкопав? Жінка здригнулася і ,схопивши було , уронила калач . Козак нахмурив густі брови ,але спокійно відповів : - Пропилася ,лихі люди натішились та роздягнули ...Підібрав ось ,бачиш ,зігріваю . Цілувальник зіщулився ,недобрим голосом додав : - Спаси бог! Житія не стало від лихих людей . Почесть ,що не ніч Москва горить ... Крізь слюдяні ,проткнуті в багатьох місцях вікна цвірінькали горобці ,чувся дзвін і громихання якихось важких речей ,які не то котили ,не то везли . - Німчин опять на панівський двір пушку тягне ... - Молить треба :Кукуй 2 - під на Кукуй ! - А не скажу того - батога пробував !- жартували в глибині шинку у дверей в прируб,на бочках величезних і пузатих ,обірванці-півні . Вони сиділи в обіймах з жінками ,настільки ж неприглядними , як і чоловіки . Жінки лізли одна до одної і сперечалися . Цілувальник крикнув : - Драться ,жонки ,привільніше на вулиці ! - А ти там стій ! Вона у мене Мікешку відбила ,а Мікешка мою кіку 3 викрав ... - Йой ,йой! Та вона ,бачиш ти ,не посадська жонка ? - Матрьонка -то!Вона ,відомо усім ,кабацька бояриня ! - Ха-ха-ха! -А кіка твоя з перлами чи з венісами ?1 - Кіка у мене від бабці ! 10 ____________________ 2 Кукуй - слобода ,де жили німці . Цікаво що Слобода ,звідки йшли німці ,це по сербськи свобода . Слобода - свобода і з різницею всього лиш в одну літеру . Слобідська Україна означає свобідська Україна . 3 Кіка - жіночий головний убір . 1 Веніс - гранат - Знаю тепер - хо-о-о-роша ...Тут,вішь,братани ,на торгу юродивий Гришка- горб швендяється ,так він Матрьонкіной кікє нешанобливе місце знайшов : носить в штанях ,а зове кілою! - Хо-хо-хо! - У,ти образина нехрещена ! Бочки лежали ,інші стирчали стоячи ,люди за ними були як за колонами ,виходили і знову ховалися . За бочками хтось тринькав на струнах , а перед бочками тонконогий ,чорний ,в довгому підряснику ,підпоясаний рваною ганчіркою ,плясав поп-расстрига ,гугняво наспівуючи : Диякон з дияконицею, Диявол з дияволицею,- Пономар кішці Скалічив ніжку ! Кішка три роки хворіла , Все кота недолюблювала , Кіт упав з нудьги, Перебив горшки ! Із-за бочок вискочив музика ,що тринькав на ящику . - У,ти!Сидів би там. Музика заюлив ,завертівся ,загрібаючи рваними полами старої розпашниці ,видко,вкраденої у жінки .В дірі мелькав голий ,забруднений смолою зад . Музика колотив по ящику ,смикав натягнуті на ньому струни ,підспівував : Як під ялиницею, Під берізницею Комар з мухою живе , Муха пісні співає . Ой,спасибі комару , Що прийшовся до двору , Ой,дякую мушці ,- Прожужжала вушка ! - Ей ,народе !Знаєте ,що ваші домри та сломниці спалили по патріаршу слову і нині настрого заказано в кабаках пісні грати ? Музика перестав плясати ,а шинкарю відповів : -Нішто ,батько Трифоне!Москва погорить - сам спляшеш . - Ах ти ,голе гузно !Вже істці прийдуть ,по -іншому забалакаєш . ___________________________________ 2Сломниця - крива труба . Гузно - пузо ,Гузенко - старе прізвище ,означає Пузенко або гузно -лайно . Гузно - також жопа,дупа ,попа . Шинкар вискочив із-за стойки з батогом . Жонки -пропойці билися . Козак потягнув жінку за собою . Цілувальник розігнав тих жонок ,що билися ,повернувся за стійку . Не бачачи козака і його подруги ,пошкодував ,тряхнув бородатою головою ,гикнув ,перехрестив рота : - Істці не йдуть ,а дитину з жонкою упустив . Дитина з шаблею ...Кров на руках ,крадійські якісь людці ... Жінка рухалась ніби уві сні . Козак спитав : - Ти ,жонка ,чи відаєш путь ? - Веду куди треба ,голубе-голубой. Вони пройшли по хисткому дерев'яному містку через Москву -ріку ,пробирались закутками Стрілецької слободи . Жінка вела такими місцями ,де людей не було , або рідко хто зустрічався їм . Потім вона повела старим пожарищем . Через дошки з цвяхами , через обгорілі деревини і матиці крокували ,спускаючись донизу до землі і знову піднімаючись на дерев'яний завал . - Не вірив тобі ,що шлях знаєш ! -Йой,голубе ,та як мені його не знати ?Втомилася я - скільки часу висиділа в ямі . Голосила :,,Пробач ,білий світ ...,, - і не згадаю ,що голосила денно і нощно ...Йой ,та звідкіля ти сискався такий?З неба ,видко?.. - З землі !..Дяк на торгу вичитав ,- глянув я , ведуть голу ... В старинному тині ,що поріс кущами обгорілої калини і іви ,жінка відшукала прохід . Зігнувшись , пролізаючи ,продовжувала : - Не до дому тебе веду ,голубе ,там уловлять , а тут не відають ...Тут мої речі хороняться ,та живе дідко очманілий ,скудний тілом ,юродивий ... - Йду ,веди ! Козак задів обличчям за плісняву тину ,рукавом жупана обтер худе ,злегка рябе обличчя . Жінка спитала : 12 - Ніяк головушку забив? - Забруднився - бруд гірше крові ... За тином широко розрісся вереск. В самій гущі вереску стлалася майже по землі потворна довга хата . На порозі ,на краю входу вниз,сидів напівголий старий горбун . На брудному тілі горбуна ,обмотаному залізним ланцюгом ,висів на горбатій груді залізний хрест . Горбун не посунувся ,не ворухнувся ,але сказав запавшим вглибину голосом : - Ірин'їця?З того світу прийшла ,молотчого привела . А чи не накажуть вам бояри в обрат іти ? _________ тин - російське,українське слово ,огорожа,паркан . Тин - використовує це слово Шевченко в своїх поезіях .Тин робив тінь . Тому Тин і тінь є словами-родичами .,,Тінь на плетінь,,- приказка про тин. Він розтопирив кістляві ноги ,заважав проходу . - Йой ,не тримають ноженьки!Посунься,дідко! Горбатий старий підібрав ноги . Козак з жінкою увійшли в підземелля ,в темряві наштовхувались на скрині-укладки ,але жінка скоро нашарила низенькі дверцята ,в котру прийшлось вповзти обом . На глибині ще трьох сходинок вниз за дверцятами була тепла горниця . Жінка видула вогонь в жаратці невеликої ізразцової пічки ,особливого лежаночного укладу . Козак стояв не згибаючись ,і хоча зросту він був вище середнього,до стелі горенки ще було далеко . Від воскової свічки жінка запалила лампадку ,другу і третю ,перехрестилась ,сказала гостю : - Та що ти стоїш,голубе-голубий?Сідай!Визволив мене від муки-мученської! А воля буде лягти - лягай : там ліжко ,перина ,подушки - розкинься ,сюди ніхто не прийде ... Скинула йому жупан на лавку і кудись пішла гола . Втомився козак ,а в горниці було тихо, як у могилі . Скинув зіпун ,шаблю і пістолю ,зіштовхнув із ніг важкі чоботи геть на підлогу , він задрімав на перині ,поверх ковдри . Жінка ,тихо ступаючи по підлозі черевиками ,обшитими куницею ,повернулася - прибрана в синьому ,із камки 1,сарафані ,в шовковій душегрійці . Густе волосся її зім'яті і втиснуті в сітчатий волосник , вбранний перлами . Вона підійшла до ліжка , тихо-тихо присіла на край і прошептала , щоб не розбудити гостя: - Спи голубе-голубий , вік тебе пам'ятати зачну...Пуще отця-матері ти до мого серця прилип ... Козак розплющив очі . - Ахті я беспокійна !Саму дрімота з ніг валить ,а тягне до тебе ,голубе,прийти глянути ... - Лягай ! - Якби допустив лягти - лягу і приголублю ,ось тільки лампадки задую і образи завішу . - Закинь бога! Не завішуй , з вогнем весело жити . 13 - Йой , так-то боязко ,гріх ! - Гріх ? Чи мало гріхів на світі ?Не гаси ,лягай! -Йой ти ,гріхів гніздо!Пусти-ко ...Дозволиш обійняти ,поцілувати іно не дозволиш?А я і милася ,та все ще землею пахну. - Перейде ! - Все ,голубе,перейде ,а ось смертка ... - Жмись міцно і мовчи ! - Ужо я сарафан кину ! ______________ 1 Камка - шовк с папером . - Душегрійку , сарафан - все . Цілуй !Лобзай! Від лишньої думи без розуму нема проку ! - Рідний !Голубе,голубий! - Ех ,Ірін'їця ! Ти новий розбійний струг ...Не попусту я йшов за тобою . - Рідний ,дай хоча би вєтошкою завішати бога ! Солодше мені буде ... - Мовчи ,жонка ! 3 Проснувся козак від яскравого світла свічок . За столом під образами сидів голий до поясу юродивий . Жінка щезла . Козак сказав юроду : - Ти чого в червоний кут сів ? Наливаючи водки в великий мідний кубок ,юродивий відповів : - Сиджу на місці ... В великий кут саджають попів та дурнів ,а мене змалечку таковим іменням кличуть . - Ну ,ін сиди ,і я встаю !А де Ірін'їця? - Жонка в баню пішла ,та от ніяк не лізе ... Жінка повернулась рум'яна ,пишна і пітна ,на ній був надітий відторочений міхом лисиці шовковий зелений кортель -розпашниця , під кортелем блакитний сарафан ,сорочка шовкова рожева ,рукава з накапками - вишивкою із перлів . - Проспався,голубе-голубий ,мій ти голубе!.. - Полечу скоро! - Гість встав ,під грузним тілом затріщала дубове ліжко . 14 - Матерой! Молодий , а вішь , як грузиш ,- не уродили мене віком таким грузним ,- пробурмотів старий . - Я ось вина принесла та меду вишневого !А улетиш ,голубе-голубий ,ймення скажи ,за кого буду хрести класти ,кого уві сні звати? - Кличуть мене-таки Степаном ,роду я - здалеку ... - Одінься-ко ,Степанушка !Чия се кров на тобі? Змий її з ручонок та окропи ,голубе ,личко водою студеною ...А я на торгу була ...Все провідала , як наших стрільців ,що у моєї ями стояли ,істці (шукачі,менти,детективи) шукають : всю-то Московію перерили , та не дозналися ...Жон стрілецьких та дітей на спрос в Земський наказ поволокли . - Бійся ,жонка ! Тебе признають - худо буде ... - Йой ти ,голубе !Жонку на Московії признати праця важка - нарум'янилася я ,розоділася купчихою, брови підвела ,жебраки мені поклони гнуть , жонку шукати не стануть ...Ніби-то собаки в ямі з'їли , і мене би загризли ,та стрільці ,спасибі ,угоняли псів :,,Пущай ,говорили ,помучиться ,,. - Худо ,вішь,на добро навело ...- пробурмотів юродивий . - І чутка ,голубе ,така іде : жонку собаки розтягали ,а начальник стрілецький - крадій , уйшов сам та стрільців увів . По начальнику ,ріднесенький , весь сиск йде ... - Жінка говорила співучо . - Чи в довгому обмані будуть!В довгому - добре , в короткому - тоді пасись ... Ну , та шабля точена ,єлмань у неї по руці ; хто ніс посуне - буде знати Стєньку ... - Йой , та що це я -то? Води забула ! - Жінка пішла ,повернулася ,шумлячи мідним тазом . В правій руці у неї був глек срібний , плескалася вода . - Умийся ,голубе-голубий! - Ех ,будемо гуляти ,плясати та пісні грати !Чи ладно ,Ірін'їця ? - Ладно ,мій голубе ,ладно! - Ось і кров умив - пропадай ти ,Московія боярська ! - Уж істинно пропадай . Народ -ось ,голубе ,злобиться на родовитих ,які ближні царю ,на Броиса Іванича та на думнова дяка Чистова ,на Плещієва , судю користного : багато народу задарма в тюрьмі поморив . Плещієв - то царю зрідні , а сіль всю нині загріб під себе - ціну набив таку ,що простому люду хоч без солі живи ... - Чув я про се . У тебе , Ірін'їця , чи нема ненароком татарської одежини ? - Є ,голубе -голубий . З чоловіком -то моїм - неладом його пом'янути ! - одежиною різної в рядах торгували ... Ужо я пошукаю в скринях , та пам'ятаю ,голубе ,що є вона ,погана одежина , і шапка , і чедигі м'які з візерунком . - Ти жонка тямуща ! - Народ- то давно би навалився на своїх супротивників ,тільки німчинів страхається ,- німчин на зілля-гармати гострий ,а вже конечне ,німчин не за народ ! - Нішто і німчин!Наливай-но ,жонка!..Русь треба колихнути ,ось тоді і німчин в щілину залізе ... 15 Пили,цілувались,лобзались,знову пили . Гість підняв високо голову кучеряву . Очі його стали глибокими і по-особливому зоркими . - А якщо мене кати ,ісці та пси різні боярські шукати зачнуть,тоді ,Ірін'їця ,не побоїшся дати мені зугріву у себе ? - Мовчи ,голубе-голубий!Укрию,а зшукають - і на дибу за тебе піду . - П'ємо-мовчимо,жонка! - Зторгувались - в сани уклалися ,- сказав юродивий .-Хмільним старого забули тішити? - Пам'ятаємо ,дідо,пам'ятаємо! В великий мідний кубок юродивого козак налив меду . - Ось воно ,то ,що требать : і солодко ,і з ніг валить! - Ти би ,дідко,сорочку накинув! - Ех ,Іріха ,під сорочкою моєї святості не видко ,а я ще плясати піду . Ти ,парубче,коли о жонку намозолиш вуста ,а вия(*себто шия,вия-та ,що виє,горло виє) заболить від жіночих рук ,поговори зі мною . - Добре ! - Гість присунувся до юродивого . - Чи здалеку будеш? - З Дону ...У нас хліби не пашуть ,рибу ловлять ,звіра б'ють і ясирів 1 беруть ,торгують людьми та на Волгу із Паншина гуляти їздять ...тим і живуть! - А ти ,гість-парубче ,коли в отаманах будеш , не давай людину продавати... - Чом се дідко? - Самого продадуть...А скарби шукати полюбляєш? - Знайшов, вирив - ось ,бач , скарб, - козак поплескав жінку по широкій спині . - Сей скарб співає в лад ,а в лад не увійде , мороз по шкірі піде - вона у мене з норовом ...Ти казну якщо золотну ,перлову альбо срібну похощеш , то скажу я тобі про трави кольорові ,себто по-досельному - про крині черлені і білі... - Цікаво ,дідо ,скажи! - Так от чуй : є скакун-трава ,росте на надгробних місцях ,ростом висока ,колір голуб , кільцями ; вельми для скарбу годяща. Завернути сію траву в ганчірку ,вона сама розкрутиться і скочить ,а вертіти її треба на полі : куди трава скочить ,там вогень загориться , тут і скарб рий ... - Мій скарб ,дідо,он на лавці лежить , - в дивеса не вірю ,шаблею здобуду перли ,золото і жонку . - А тобі розповідати далі ? - Ні ,ти говори - чую . 16 - Ну ,так чуй !Є трава хміль польовий ,росте при болоті, на їй шишки жовті ,тільки колір відрізняється від хмільового ,що в хмільнику ... Якщо столкеш в порошок сім'я тих шишок та у вині чи , в пиві вип'єш ,- скільки не пий ,п'яний не будеш ... - Упомнити ,дідо ,потрібно цвіт той - полюбляю пити хмільне . - Пам'ятай ,гостюшко молодецький ,від багатої тої сімені випитої людина в остатку буває не хмільний ,не зело буйний і сміливий : в вогень ,в воду і на ніж іде... ________________ 1 ясир- полонений сиречь- тобто ,давньоруське слово ,зараз споживається більше у них ,,то єсть,, альбо - або ,полське,староруське,поляки володіли Московією колись . чую - чую ,в оригіналі видання 1986 Чаплигіна ,споживається слово,,чую,,замість ,,слишу,, сучасного російського зело - (інтернет)- теж саме ,що дуже ,дюже,також це восьма літера глаголиці(Даль,словник) ,схоже на слово зілля, ,земля і зело схоже звучить . Зельц - наприклад це м'ясний виріб ,що продається в ковбасних магазинах . - Упомнити треба той колір : ,,росте при багні на ньому шишки жовті ,,... Жінка ,випиваючи чашу меду і перекидуючи її собі порожню на голову ,сказала : - Інший раз на вулиці або церкві дідусь таке заговорить ,що страшне : того дивись ,істці прив'яжуть і поволочуть ... - Мене волокли та спущали ,чтуть за скудного умом ...Чуй ще : є трава ,зовомая воронець ,цвіте на буграх ,на брусничках і густих лісах ,дрібна ,зело тонка і видом чиста ...Лапочки на ній і голки зелені ,стовбур суковатий ,колінцями ; на тоє травині ягідки зелені ,коли і чорні бувають...Пити її відваром тому ,хто кровію спорчений ,якщо у кого глисти ,змії ,жаби і іні гади ...Все із нутра утроби геть згонить. А може ,краще буде тобі про планіїди сказать? - Все ,що знаєш ,дідо ,говори! - Був час ,шестикрильну книжку я читав ,жидовина Схарин і іних мудрих речень і письмена їх єретичні ,числа обчислював по маурській лічбі і по зорям ,які описані ,гадав ,а вичитав я в отих книгах ,що земля наша ,яку шанують патріархи і інші отці православності ,яко долонь человєков ,гладкой - кругла ,що небо ніби-то не сьоми ,не шти,не п'ять і не дво-три не буває ,що небо сіє єдино ,і земля наша кругла ,а небо кулю землі нашої обійняло ,справа ,зліва ,внизу і верху ,що ніби земля наша вертиться...Але диви ,сіє говорю тілько тобі ,бо ти мені ,як і Ірін'їці, по душі пав ...іншим боюся . В срубі спалять моє худе тілесо древнє ,та вогню його передати - не прийшов тому час ... - Єретичний, замовкни! - крикнула жінка і застукала чашою по столу ,із чаші полився мед ... - Буйна ти ,Ірін'їця ,у хмелі ,зело буйна ,- замовкаю... 17 - А я кажу : сказивай ,діду! Те ,що попи бороняють говорити ,треба говорити ,і,може ,велика правда в тих жидовинних книжках є !..Знати все хочу ...Хочу всі ікони дивотворні оглядіти і повернути іною стороною - до того я йду ,і попів неправедних ,як і бояр , у злості держу . - Знати все треба ,гостюшко! - Юродивий був п'яний ,але ,дивно ,у хмелі загострювався його мозок , і говорив він без запинки . Він стукав кістлявим кулаком в горб ,тряслася його рідка сива борода ,дзвеніли веріги на худому ,коростоватому тілі ,а на горбі стрибав залізний хрест .- Треба знати - і ось за сіє на вогнище готовий йти , - знати все мислю !..І,може,як вказано в єретичних письменах , земля наша стане на віки білою і хладною ,яко луна ,а луна - теж куля ,що крутиться,і куля сія льодяна ...І зорі є,гостюшко ,величини неосяжної , і кожна зоря - куля ,і все ..все воно крутиться , змінюючи світло пітьмою і пітьму світлом ,і вітри і буревії ... ___________ багно- застарівше ,болото,гавно,лайно,багно- слово польське і українське і староруське,бо поляки володіли Московською державою якийсь час . Також багно - це назва трави лікарської (дивитись врікіпедію) веріги - (ст-сл.-ланцюг)(врікіпедія) залізні ланцюжки ,полоси ,кільця ,що носилися християнськими аскетами на голому тілі задля змирення плоті ;залізна шапка ,залізні підошви ,мідна ікона на груді ,з ланцюгами від неї ,іноді пройняті наскрізь тіла або шкіру . Весь веріг може досягати десятка кіло . Для більшої інфи глядіти врікіпедію . Напевно слово ,,веріг,, ,,вірьовка,, походить від спільного похідного слова ,,віра,,. - Горбуне ! Окунь столітній!Він мій голубе-голубий .Стьопа ,адже ти мій? - Твій ,Ірін'їця ,- з тобою я твій ! - Знеси мене на постілю . - Сиди ! - Знеси ,кажу ! Або зірву з себе плаття , гола побіжу по Москві і буду кричати :,,Я та ,котру він взяв від хробаків могильних , я та , і він той ,кого я люблю більше за світ-сонечка !..,,Стьопо ,знеси... - Не в'яжись ,Ірін'їця !Дід каже ,я хочу знати ... - Вона перешкода і буйна . Виповни ,не відчепиться ... Козак встав ,підняв жінку ,розомлівшу від водки і меду , відніс ,положив на ліжко . Жінка цілувала його і кусалася . - Лягай - поб'ю! - Бий !Люблю ...бий , а поб'єш - ззаду побіжу , побитою коханим ще солодше кохати . - Усни ! - прийду скоро! Пішов ,а жінка примовкла і ,видно,спала . І дивно : коли гість пройшовся по горінці ,у нього стало від хмелю паморочитись в голові ,ясні очі 18 налились кров'ю , а велика рука лягла на рукоятку важкої шаблі . Перед ним кривлявся маленький сивий горбун , на ньому подзвенькувало залізо . Козак забув ,що ще так нещодавно слухав горбуна ,котрий сидів і говорив йому нечуване ; він топнув важким чоботом і наказово крикнув : - Пляши ,сатана! Юродивий завертівся по горниці ,горб його ,підкидаючи хрест ,ходив ходуном ,моталась сива борода ,якимсь іржавим голосом старий наспівував : Жили-були два братана, Півтори худих кафтана , Голова на плахє , Кров на рубасі , М'ясо з плеч Стали сєчь ! Йой ,щипці та кліщі , Волосся та шкіра ,- Неугожа в крові Покосилась рожа ! Покосилась мармиза , Дай-но хмизу ! Глянь -но ,жили тащать, Чуєш ? - кості тріщать . І тихо-тихесенько продовжував : Дві сулиці ... Три саф'янових рукавиці .... Дяк та приказний , Перстень діамантовий ... Рахунок ударів ката - Б'ють сплеча ! Зруб-от в м'ясі людському , Тулуб з каліцтвом ... Кості ,кості ,- 19 Крук летить у гості . Кров'ю политий воз, Під п'ятами навоз , Ідуть у кров ,як у воду ,- Честь сія від бояр народу! Амінь... - Дияволе !Худо пляшеш !.. - Гість було скинув шаблю на лавку ,висмикнув її із піхв ,і важкі чоботи з підковами хвацько застукали по горниці . Він свистів ,приспівуючи : ___________________________ Неугожа - застаріле ,нема ніде примітки що це ,ні в інеті ,ані в кінці книги ,ані примітки автора ,мається на увазі видно ,що якась одежа . Су?лиця — різновид метальної зброї . (вікіпедія ) Ножны -(синоніми цього слова )1) піхва (укр)(також вагіна )- 2)лагаліще (староруське ) це3) футляр і ножны(футляр) для чогось . Гей,Настасья, Ей Настасья , Відчиняй -но браму ! Розпахни і з ґанку Приймай молодця ! Чи у тебе ,моя Настасю , Чи у тебе бенкет горою , Чи у тебе бенкет горою , Воєвода під горою . До опівнічної пори , Гей,точіть сокири !.. Воєводу приймемо у гості , Воронам залишимо кості... Ай,Настасія! Гей ,Настасія !.. 20 Повторюючи свист козака ,шабля свистіла ,описуючи кола . Старий злякався блиску шаблі і розбійних посвистів ,заліз під стіл . Козак ,зробивши коло по горниці ,пританцьовуючи ,повернувся до столу . Несподівано важка рука з шаблею опустилася на стіл . Дубовий стіл ,розрублений вздовж ,загойдався і крякнув ,дошка розпалася від удару - шабля глибоко врубилася в міцний дубовий столешник . Від тріску ,стуку і дзвону посуду ,бризнувшого іскрами зі столу ,проснулася п'яна жінка ,піднялася на ліжку ,спитала: - Дідко ,де се дзвонять ?.. Наляканий юродивий ,звиклий до жартів , не міг не пожартувати ,відповів : - Біля Спасу ,Ірін'їця ! По підлозі валялись недопалки сальних свічок і диміли ; коливаючись ,світили тільки лампадки у образів . Притопнувши ногою ,козак з розмаху увіткнув шаблю в стіну ;шабля ,виблискуючи ,загойдалася . Сам він сів на лавку , тер чоло і скуйовджував кучері . Старий виповз з-під столу ,збирав недопалки свічок ,побитий посуд ,яндови і чаші . Посунув розрублену дошку ,розставив посуд ; заглянув в глек з медом , устоявший і цілий : ______________ 1столешник -(інет) теж саме ,що скатертина ,салфетка,хустка . Корінь ,,стол,, відносить цю річ додатком до столу . 2яндови - (інет)назви селищ в Росії (таких назв в Україні нема),яндови(єндови) - різновид посуду ,мідна посудина для розпиття і зберігання пива ,браги,меду ,використовувалась для бенкетів . 3Бенкет - слово українське,польське,скоріш за все походить від слова ,,банка,, - Воно ще є ,чим кружити голову і серце бісити ... - і боязко сказав гостю : - Я,гостюшко,такі пісні не мочен грати ... Гість сидів ,звісивши голову ,рвав з себе одежину ,кидав на підлогу . Старий обережно ,як до хижого звіра ,підповз ,стягнув з гостя важкі чоботи ,примовляючи : - Водки ,бач , на радостях дурна жонка здобула з зіллям табашним ...Б'є та водка в чоловікові пам'ять . Козак встав важкий ,очі потухли ,а рот на молодому обличчі кривився ,і зуби скрипіли . Старий швидко щез із дороги . Козак пройшов і рухнув на ліжко . Юродивий прислухався . Козак ,наказуючи комусь уві сні ,гучно засвистів : - Пала молонья ,грім прогрянув ... Старий нашарив двері із горниці ,але скоро повернувся ,але його валені тупоносі уляді 1 прошамкали в колишній кут ; він сів допивати вцілівший мед . 21 - Ех, молодець-молодий ,грізний!Та не той живий ,хто по залізу ходить ,а той ,бачиш ,живий ,хто залізо носить ...Споконвіку так . __________ молонья - тобто блискавиця ,тобто молнія 1- уляді - напівваленки з розрізом попереду і з шнурками . 4 Сутінково і рано . Перед Кремлем в рядах йде торг . Стоять вози з усілякими товарами . Площадковий дяк з двома стрільцями ходить поміж возів в довгополій котизі2 ,розшитою шнурами; на голові бархатний клобук ,оторочений смужкою лисиці . Дяк збирає тамгу 1 на царя ,на церкву і частину поборів з возів - на монастирі . Дзвенять гроші . Попереду рядів ,ближче до Кремля ,кат - в чорній плисовій безрукавці ,в червоній сорочці ,рукава сорочки засукані ,- приготувався сікти батогом крадія . Злочинець , в синіх крашеніних портках ,без сорочки ,стоїть пригнувшись,дрижить ...В ранній прохолоді від худого тіла ,спітнілого від страху , йде пар . На впалій груді на шнурку дрижить мідний хрест . - Раздайсь,люд!- кричить кат ,бородатий хлопець ,якого ще нещодавно бачили приказчиком в м'ясних рядах . Він неквапливо посунув на потилицю валену шапку ,затис в міцних руках , почорнівших від крові ,батіг і пересунув міцну нижню щелепу :заворушилась огрядна борода . Комір сорочки у ката розстебнутий ,видніється на широкій волохатій груді шнурок хреста .- Ти,голець і тать , спусти з себе зайвий дух ! _______________ 2Котига - кафтан,тільки іншого покрою і щирше . 1тамга - збір,податок з товарів . портки -штані ; 22 голець і тать - голець - прізвище ; тать (вікісловник )- застарівше крадій , Синоніми 1 вор,крадій,викрадач ; .: шахрай , грабіжник Гіпероніми: - злочинець . (Дивно що по-українськи тато схожий зі застарілим словом ,,тать ,,)) Злочинець пнувся, від натуги червонішає обличчя ,а натовп гигоче 1 : - Сипить ,худо! - А ну ,спробуй ,іно рідким пустиш ! - Ні з чого нині . - Тримайся! Кат ворушить батога , розпутуючи порухом руки на кінці батога кисть із волячих жил . - Тімм! Тімм! Тімм! - дзвенять у повітрі литаври . Народ розступається ,інші знімають шапки : - Боярин ! - Царя з добрим днем шанувати! - Ей ,народ,- дорогу ! Через площу проїзджяє боярин ,чорна борода з сивиною . Боярин б'є рукояткою батога в литаври,що привішані до сідла ,обличчя похмуре ,на обличчі густі чорні брови ,із-під них поглядають круглі яструбині очі ; він в блакитній оксамитовій ферязі ,від мороку колір ферязі мутно-сірий ,на голові клобук ,облямований соболем . ___________ 1Гигоче,гогочет - регоче ,переклад, староруський маловживаний синонім слова гиготіти ,сміятися . Можливо псевдонім свій Гоголь взяв від цього слова - гоготіти . Також читав сумнівну статтю в інеті ,що Гоголь на латиниці підписувався Hohol ,а,,г ,,замість ,,х,, взаємозамінено . Можливо слово ,,хохол,, походить від слова ,,хохотати,,- той над ким хохочуть . Литаври - ударний інструмент ,схожий на барабан (дивитись більше у вікіпедію ) ___________ оксамитова ферязь - (рос)бархатная ФЕ?РЯЗЬ, ферязі, жіноче (від араб. faraga). Старовинний російський одяг (чоловічий і жіночий) з довгими рукавами,без коміра і перехвату. Клобук - тобто шапка ,яку носять попи ,колпак. Клобу?к (від тюрк. колпак — шапка) — що надаягається на голову одежа монаха малої схіми у Православії. Символізуеє собою терновий вінець Ісуса Христа — «одежу смиення» і «шолом спасіння»(Єф. 6:17), що захищає від «стрілл лукавого»(Єф. 6:16) Історія Час появи клобука в покритті ченців з точністю визначитине можна, але він з'явився дуже рано. Слов'янській назві"клобук" у греків відповідає "наглавіє". Сучасна форма камілавки пізнього походження і узята російською церквою у греків в епоху патріарха Никона (XVII століття). Покрив камілавки в древній час називався мафорієм (зміненеслово омофор: ???? - плече і ???? - ношу), в сучасномуужитку іменується "намьоткою" або "кукулем". 23 Боярина по бокам і ззаду проводжають холопи . Вогонь смолоскипів коливається в руках челяді , каламутно відсвічуючи в дорогоцінних каменях ферязі боярина і на перлах ,заплетених у гриві коня: - Воєвода-а! - То хто? - Князь Юрій Олексійович ! - Ен Довгоруков - той? - Той ,що народу не любить... - З дороги людці ! Свище батіг...Після десяти ударів злочинець шатається . Кров густо змочила узлісся портків. - Стоячи ,не осилиш ,лягай !- спокійним голосом ,поправляючи рукава розпущеної сорочки , говорить кат . Злочинець захрип від крику ; він покірно лягає ,заслаб і тільки ворушить вустами . Бородатий дяк з гусиним пером за вухом ,зарослим волоссям ,як шерстю , з чорнильницею на кушаку ,рахуючи удари ,подав голос : -Годі-і! Підвели воза . Помічник ката в чорній сорочці ,перетягутною сиромятним ремнем,підняв битого , звалив на воза . Злодій моргає слізливими очима і плямкає ротом : - Пи-и-ти... Кат робить крок ,не дивлячись грізно кричить на натовп : - Роздайся ! - і щипцями відкусує злодію праве вухо . Той ,не відчуваючи болі ,шепоче виразно: - Пи-и-ити!... Дяк махає мужику в передку воза ,говорить битому : - Не кради !Ліве вухо втратиш ... - Подивилися би ,хрещені , що вкрав -то парубок ? Курку-у... - Так ,суди ... тиранять народ! 24 5 Недалеко від битого місця борюкаються дві баби .У них в руках було по караваю хлібу . Тепер хліб затоптаний у пісок ,а баби ,зірвавши з голови хустки тягаються за волосся ,шатаючись ,тичуться в натовп . Натовп науськує : - Білявка ,ти за подол її,за подол ! - Кажи народу її підселенну! - Чорна жонка ,вали її ,дуй колінкою-то в пуп !В пуп чертовка ,та колінкою,-е-ех! -А ні ,робята ! Русява заб'є . Страсть полюбляю у жонок зади - м'якоть ... - Ласий, видко ,снохач? - Зади у жонок ... я знав одну ... - Біжи ! - Майданний дяк! - Не кусить ! Чого біжать? Дяк разом зі стрільцями підходить не кваплячись . Баби лежать ,лежачи ,тримають одна одну за волосся ,плюються і язики висовують. - Ей , спустись ,кішки ! Баби не спускаються . Дяк говорить стрільцям : - Беріть -но на прибулу ! Баби вистрибують ,підбирають волосся , обсмикують сарафани . Одна ,худа , з жовтим лицем , кланяється : - Панове ,дай молить ? - Ну ! - Та як же ,панове ,вона моєму чоловіку передом ,все передом угобжає - без ума чоловік став ! Інша теж кланяється : - Пане дяку ,вона жінка йому обридлива ,на всіх бреше , а у самої жаби в череві квачуть і кулькають . Чуять її страшно , болотною тіною смородить ,ікота у неї завше ... __________ Снохач -(вікіпедія)практика ,коли глава великої селянської сім'ї вступав у статевий зв'язок з молодицями сім'ї,зазвичай з жінкою свого сина(зв'язок свекра з невісткою називається сноха )Ця практика отримала велике розповсюдження в зв'язку із призивом молодих селян в рекрути ,а потім із зв'язком з тим ,що молодь уходила на заробітки в міста і залишала жінок вдома в селах. Смородить - смердить . Завше - завжди . 25 ________ болотна тіна - накопичення живучих у воді рослин в основному водорослів . - Ах ти сволота,перескочи свою утробу !Та я тебе ... - Ось ,панове дяку ,бач ,яка вона приставуча ! - Робята ,розведіть їх далі нарізно та в зад коліном ,- мовить стрільцям дяк і йде в натовп ,гучно випускаючи із себе гази . - Будь здоров ,дяче ! - чується голос . Дяк відповідає суворо ,відчуваючи насмішку : - Поді ,посту не дотримуєтесь ? А я дотримуюсь - з рідьки се у мене по череву ходить . Він обійшов ряди возів і ,не бачачи того, з кого можна взяти тамгу , щез . Натовп хитаючихся дозвільно прибуває . У натовпі з'явився татарин . На худорлявому рябому обличчі горять гострозорі очі ; татарин - в синій ярмулці ,в сірій чалмі ,в жовтому оксамитовому зипуні ,в зелених чедигах із загнутими носками , з мішком в руці . - Купимо солі ,урус ?Купимо сіль? - І трясе мішком . Народ лізе до татарина ,купуючи ,дивуються ,що дешево : - Та де ти здобув ,поганий ,сіль? Татарин запускає в мішок великі руки ,пригоршнями міряє сіль ,а бере за фунт грош ... - У нас на Казань нема бояр ,нема Морозов ,нема Плєщєєв , на Казань сіль три пригоршні - грош ... А був на Казань князь ,татарський князь , сіль дорожив - народ не давав ,рубили йому башка ,сіль дешевий став !.. - Православні ,іно татарин правду сказує ! - Якби Плєщєєву завернути голову ,то сіль була би ... - Морозову... - Морозову заодно ! До татарина проштовхались скрізь натовп дві людини в довгих сукманах , в чорних ,схожих на скуф'ю ,шапках: - Підемо -но ,поганий , з нами ! Татарин на всю площу крикнув : _______ єрмолка (рос)-ярмулка - або кіпа ,шапка як у євреїв,що прикриває лише макушку ,носять червону ярмулку кардинали . чалма -тюрбан ,чедиги - чоботи . Сукман - сукня .Скуф'я - (від грецького чаша)- головний убір монаха . 26 - Гей ,люди московські ! За добро і правду до вас мене ісці беруть . - Пошто ? Де ісці ? - Бий псів боярських ! - Гони !Лу-у-пи сатану-у ! Один із істців швидко висмикнув із-під полу сукмана тулумбас 1,але татарин не дав йому ударити сполох . Пістолею ,схованою в довгому збірному рукаві , стукнув по голові істця - чорна шапка вдавилася в череп , істець упав . Інший побіжав , прикликаючи стрільців ,але його схопили тут же і ,зваливши ,забили до смерті чоботами . Синя тюбетейка і пов'язка звалилась з чорних кучерів татарина ... Народ тіснився на площу . Ловили і забивали істців - істці щезли . Хтось закричав : - Поганий ти ,чи свій ,все єдино - веди на бояр ! Смуглявий ,в чорних кучерях ,в татарській одежі крикнув на всю площу : - Народе ! Чи гожуся я в отамани ? - Гідний !Гідний! - Підемо , - веди-и! - Веди ! Буде їм нас грабувати ! - Імать Морозова-а! - Молотчий ,веди-и!.. - До в'язниці-і ! Колодників спустимо . - Бояр солити - йдемо ! По Москві у всіх великих церквах б'ють сполошні дзвони . Виє мідний дзвін ,ніби тисячі мідних глоток . - Заворушились попи-и, на Фроловій башті дзвін ! - Не бійся ! Стрільці з нами -и ,нехай фролять... - Морозов усохутився - збіжав ! В Кремлі тріщить міцний різблений ґанок боярина Морозова . Сірою лавою лізе натовп ____________ 1Тулумбас - рід бубна з вігнотую всередину чашечкою ,обтягнутою пузирем . 27 з сокирами , з кілками , з палицями . Міцно зачинені двері витиснули плечима . В натовпі зрідка мелькають обличчя холопів Морозова . У розписній , у похмурій прихожій(передпокої,сінях) з вікнами із кольорової слюди зустрів грізний натовп сивий дворецький в синьому доломані , з протозаном в руках 1. - Куди ,чернядь?Смерди ,чого треба ?- І розмахував незграбною зброєю .Протозан задівав за стіни, погано ворочався в старих руках . Старий відчайдушно закричав : - Бояриня ! Матусю ! Стережися біди ... - Кинь матусю , співай батюшку! До старого підскочив міцного виду ремісленник в сірому фартусі ,ударив по деревині протозана короткою сокирою , і зброя , що слугує для парадів , випала у дворецького з рук . - Пе-ес! Старий стояв біля дверей в горниці , розчепирівши руки ,заважав проходу . Той ж самий чоловік схопив старого поперек тіла ,вибіжав з ним на ґанок і скинув до низу . Натовп хлинув в горниці . Від важковагового топоту дрижала підлога ,скрипіли половиці ,роздався хряст дерева ,стук сокир . Вирвали вікна ;різьблені рами тріщали під ногами ,слюда рвалася ,липла до чобіт . - Узорочье - товариші-і! Розбили кришку скрині ,окованої сріблом ,але там виявилися кортелі ,кіки ,душегрійки . Пхали в кишені ,риячись в скрині ,боярські волосники ,пронизані перлами і лалами1. - Ось де наша сіль ! Усе із скрині викидали на підлогу ,ходили по атласу ,а золоту парчу рвали на шмаття . Кичні очелья били об підвіконня, вибиваючи веніси і бірюзу. - Солі, бра-а-тани! Наштовхнулися на скриню з каптанами, ферязями, - стали переодягатися: скидали сукмани і сірячини, вбиралися нашвидку, з тріском матерії по швам, у ферязі і котигі. Скидали з ніг личаки і уляді,взувалися в чедиги візерунчастого сап'яну, а кому не лізли на ноги боярські чоботи кидали у вікно: - Грицьку юродому годящі! Одягнувшись в оксамит, ходили у своїх валених шапках і по головах лише мали подібність з колишніх холопів і смердів. Одні переодягнулися, лізли до скрині інші: _____________ 1Доломан - кафтан(каптан) ;протозан - особливого влаштування сокира на довгій рукоятці. _________ 1Лал - яхонт .- застарівша назва червоного і синього мінералів . Червоний яхонт се рубін ,а яхонт лазаревий або синій - се сапфір . Личаки (укр) - лапті (рус).Сірячина - серьмяга . 28 - Ай та хлопець! Одягнув боярином. - Отамане, - в парчу його обрядити! - Тут йому коц з аламом, з мереживом! - Не одежить - чижол! - Ей ти! Як тобі, отамане? - Одягнися. - А ну, чи немає там турського каптану? - Іго - бери-и! На іще ковпак з дірою, із запоною. - Нехай буду я, як з моря, з сіряком... Інші в натовпі не перевзувалися, ходили у своїх незграбних чоботях, - те були обережні: - Якщо бігти потрібно, так одяг кинути, а чоботи свої... Херувими, писані по золоту посеред хрестів, спіралей,блакитних і червоних кольорів, нерухомо дивилися на гостей, небувалих раніше в покоях царського свояка. - Ей, други-и! Винце ба! - Засумував за сіллю ходити, хо-хо-хо, бражник... - Знайдемо вино-о! - Гляньте - птича! - Дивина - лопоте по-людськи! - На який її пуп! Не диво, якби сокіл! __________________ Коц (плащ) — давньоруський князівський плащ,також багато людей з таким прізвищем . Чижол - є такі прізвища російські - Чижолкіна ,місто в Південній Кореї ,Чижол Канал в Мексиці Сіряк(укр) -зипун (рос) Херувими - ангели . 29 СЛОВНИК ЗАСТАРІВШИХ СЛІВ __________ В ,,словнику ,,розкривається значення слів ,не пояснених А.П.Чаплигіним в підстрочних примітках до тексту . Оксамит - бархат,сучасне слово українське Альбо - або ,чи ,сучасне польське слово (или рос) Антимонь -сурьма . Бахарь - казкар- співак Бірюч (бірич) - глашатий ,оголошуючий царські і князівські накази . Божедом - мешканець богодільні ,презренний;а також могильщик ,могильний сторож . Бортні угіддя - лісне бджолярство ,здобич меду диких бджіл . Братина - велика дерев'яна або металічна чаша для напоїв . Брашно - їжа ,ласощі . Бунчук - коротка палиця з прив'язаним кінським хвостиком ,символ влади отамана ,гетьмана . Виці - прутні,різки . Воіну - воістину . Ворворки - ґудзики у виді шариків на шнурку . Вязень - колодник ,в'язень ,сучасне українське слово ,що із апострофом . Долонь - длань , долоня . Дуван - козацька здобич . Єдиноріг - артилерійська зброя з особливим засобом казенника . Елмань - розширення до кінця шабельного клинка . Єра - беспутна,жива ,жвава людина Єрдань - басейн ,прорубь,ополонка . Жаратка - загнетка : в російській пічці місце для вигрібання жару . Жилець - дворянин ,тимчасово призваний для несення державної служби . Замотчаннє - зволікання,промєдлєніє . Здинути ,здимать - підняти ,вздимати . Ізгада - ізжога ,тошнота ,печія . Ісфагань (Ісфахан ,Іспагань ) - в 17 столітті столиця Персії . Камкосинний - із камки ,шовкової китайської тканини з розводами . Каптур - шапка ,взагалі головний убір ,сучасне українське слово . каторги - галери ,гребні човни . кіса - мошна ,гаманець Клєскать - плескати в долоні . Копоський - перебірливий ,придирчивий ,беспокійний Кортель - верхній жіночий одяг на міху (схоже на сучасне іспанське мексиканське слово кортель,що означає мафіозний кортель )) Кошуля - сорочка . Крамар - торговець,сучасне українське слово від слово крамниця ,торгує крамом ,тобто багатством якимсь . Кручний - кружечний двір ,шинок ,кабак . Крига - льдина , сучасне українське слово крига . Кузня - тут : кований сосуд . Кунтуш - рід кафтана з відкидними рукавами . Кюльзюм-море - Каспійське море Лагаліще - футляр ,російське слово ,,влагалище ,,-піхва походить від цього слова . Луда - відмілина ,мілководдя . махан - м'ясо :тут :конина Мєлєдіти - підстрибувати Мєнгун - гроші ,плата . Мултанги - індійці . Мухтояровий - себто ,зроблений із паперової тканини з шовком або шерстю . Накрачєй - барабанщик . Насад - вантажний човен ,баржа . Натодільная - пригодная ,придатна до справи . Обнос - клєвєта ,брехливий оговір ,наклеп . Однорядка - довгополий кафтан без коміра . Односумка - подруга . Озям (азям)- верхня селянська одежа Опашень - верхня чоловіча одежина : широкий довгополий кафтан з короткими рукавами . Оселедець - довге пасмо волось на тім'ячку . Охабінь - верхня одежина х відкидним коміром . Паузок - річний човен для перевозки вантажів . Плахта - яскрава кольорова тканина ,звичайно надівалася поверх спідниці . Позовне - плата за запрошення на празник ,на свято ,чайові . Помінки - тут : подарунки ,підношення . Помовати - кивати ,погойдувати . Прахоть - хвороба ,немощь .,неміч . Празор - порча від ,,дурного ока,, Приск - кидок ,стрибок ;також : можливість досягнути чого-небудь . Прясла - ланки паркану . распашниця - верхня жіноча одежина Свейська - шведська . Сємо і овамо - сюди і туди . Скриня - ларець ,сундук ,сучасне українське слово скриня ,від слово скривати щось в неї . Скуф'я - бархатна(оксамитова) або суконна шапочка у виді тюбітєйки ;щоденний головний убір православного духовенства ,зазвичай чорного кольору . сполох - набат ,колокольний дзвін ,послуговуючий сигналом бідства ,сучасне українське слово ,сполохнути - себто ,настрахати ,сполохнути зайця - налякати зайця . Стрєта - зустріч ,встрєча . Сукман - суконний кафтан ; одежа низьших прошарків населення . Сироядці - язичники ,дикуни . Тамашити - беспокоїти,турбувати . Терлик - верхня одежа знатних осіб ,що надягалася в урочистих випадках . Терпентин - живиця : смолистий сік ,що виділяється хвойними деревами . Турський - турецький . Убруси - вишивка ,(також урусами звали турки руських в книзі ...,що є у ютюбі) Угожбаєт - (угождає ,потакає) ,потурає . Узорочьє - візерункість ,предмети розкошів ,дорогоцінності . Улус - становище кочевників . Усохутитись - сховатися ,скритися . Уторопь - квапливо ,спішно,;в уторопь - навздогін . Утори - вирізи в клепках бочки ,куди вставляють дно . Фальконет - старинна дрібнокаліберна гармата . Ферязь - верхня довга чоловіча одежа . Харатєя(харатія,хартія,харатья)- матеріал ,на якому пишуть ,а також рукопис . Також хартією кличуть в історії якийсь договір про мир -хартія . Хвалинь (Хвалинське море ) -Каспійське море . Чедиги - жіноче взуття . Шадрини - оспини ,віспини . Шанці - воєнні укріплення ,редути . Шарпати - грабувати ;шарпальник - грабитель . Шиш - бунтівник ,розбійник . Шугай - коротка кофтина з рукавами Еділь-ріка - Волга . Юкнутися - стукнутися ,ушибитися . Ями - путєві станції ,на яких міняли конів . Яндова (єндова) - велика металічна чаша . Япанча (єпанча) - шерстяний плащ без рукавів . Ярига - слуга в шинку ;низьший чин поліції . Ясак - податок ,що збирався на користь Русскої держави з народів Поволжжя і Сибіру . Післямова перекладача Читати цю книгу важко,бо багато старих слів . Треба користуватись вікіпедіюю ,щоби зрозуміти всі слова . Також потрібно читати примітки в кінці книги . Це може бути як правдою ,так і брехнею . Історія вона підступна . Цікаво що Слобода ,звідки йшли німці ,це по сербськи свобода . Слобода - свобода і з різницею всього лиш в одну літеру . Слобідська Україна означає свобідська Україна . Історичні праці - як казки сумнівні ,брехливі але також правдиві ,хто вміє угледіти правду. Висновок із історії можна зробити такий - все повторюється,якщо в історії це уже такого не було ,то це не правдива історія . Історія - це не історія ,а історія війн між панівними родами ,завжди кровопролитна і ненавистна . Усі хочуть вижити ,більш того жити ,на чужому горбу . З історичних праць треба як і із художніх книг угледіти висновок . Розчарувався у цьому творі ,бо він є більш художнім аніж історичним, хоч і історія це - брехня . Цю книгу написали сучасні історики і художні письменники,тому розчаровуююсь і сумніваюсь в достовірності фактів . Із-за ледачості і нестачі часу припиняю роботу над цим твором ,що є лиш перекладом але і із додатком всіх приміток до старих маловживаних слів . http://knigki.ru/demo/book/6807/8.html Разин Степан. Библиотека Книжки.Ру Чаплыгин Алексей ... - Knigki.ru knigki.ru/demo/book/6807/8.html Все из ларя выкидали на пол, ходили по атласу, а золотую парчу рвали на куски. Кичные очельябили о подоконники, выколачивая венисы и бирюзу.