Непросто забувать
Тікають дні у пам'яті причал,
Лишаючи в душі сліди життєві.
Від них – зарубки в серці і в очах,
І для життя важливі, бо суттєві.
Вони – у діях, сказаних словах.
І їх забути майже неможливо –
Непросто непростиме забувать,
Допоки ще життєве місиш мливо.
Є речі, котрі не лікує час.
А це душі стосується людської.
Той, хто хоч раз із підлістю стрічавсь,
Про неї не забуде вже ніколи.
31.10.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2023
автор: Ганна Верес