Стоїть ,як в казці осінній ліс
Розмальовані у барвах листя.
Аплодують осені на біс, -
Щоб сонечко зійшло із захристя.
Вітер зриває листя з клена
Згорає немов день моє буття.
Червоне , жовте та зелене
Згасають ,як зорі в небуття.
Жовтий лист кружляє вітер
І несе за течією ріки.
Всміхається клен красень містер
Розсипає лист з своєї руки.
Люблю осінь- золоту осінь
у барвах золотих осінній сад.
Як зорять крони в небо просинь
Встеляє килим до ніг листопад.
Я дякую Богу за життя!
За те ,що іду - в золоту осінь.
Шаную кожен день я буття
Не боюсь заметіль , і морозу.
Розстелився туман стіною
Поміж сніжних хмар сховалось сонце.
Кружля жовтий лист надімною
Дощ вмиває небесне віконце.
Листопад, листопад, листопад,
Прошу зігрій , ще осінні квіти.
Хай хризантеми і в снігопад
Дарують нам мить щастя - рай літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2023
автор: Чайківчанка