Осінь.

                                             

                                                               N.V.

Закреслена  осінніми  дощами  
моя  любов  на  вітрі  замерзає,
і  що  робити  далі  вже  не  знає
відкинута  безжально  Вами.

Як  холодно  на  крижаному  вітрі,
і  спогад  літа  теплого  не  гріє,
його  бруківкою  розвіє  —
й  розмаже  по  брудній  палітрі.

Моя  любов  —  як  тепле  літо  —
зігрій  мене  у  холоді  космічнім,
ми  з'єднані  ланцем*  трагічнім…
вернись  до  мене  —  Афродіто!    

*ЛАНЕЦЬ,  нця,  ЛАНЦ,  а,  ч.,  діал.  Ланцюг.  
 
11.112023  р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2023
автор: Микола Коржик