Осінній дощ в душу заглядає,
Змиває вчорашню печаль.
До любові шлях прокладає,
Прочиняє в сіре небо вуаль...
І своєю потугою міцною,
Невтомно біжить до води.
Окроплює росою рясною,
Залишає в нашім серці сліди.
Тривожить нас на світанку
І вином наповняє бокал.
Заварює каву в філіжанку,
Видає дивовижний вокал.
Осінній дощ з холодом йде
І вітер його неодмінно розвіє.
Під вечір притихне, спати піде,
А сумні думки в парку розсіє.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2023
автор: Віктор Варварич