Вже годину вчив школярик,
Що таке прийменник,
Розчаровано дивився
На книжки й щоденник.
-Треба вчитись,- кричав батько,-
Пам’ятай, Андрію,
Тоді в тебе всі здійсняться
Заповітні мрії!
І навчатись ти повинен
Радісно, завзято,
В рідну школу кожен ранок
Бігти, як на свято.
Скільки он істот на світі –
Всі заповнять ніші,
А людина на планеті
Є найрозумніша.
-Це неправда,- учень каже,-
І про це всі знають:
Щодо розуму, то мавпи
Нас переважають.
Все вони обміркували
І навчились жити:
Перестали між собою
Вголос говорити.
Всі домовилися зразу,
Що найкраще буде,
Щоб про це ніде й ніколи
Не дізнались люди.
Мавпи можуть показати
Усім дупу голу,
І ніхто їх не примусить
Йти щодня у школу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2023
автор: Катерина Собова