Це цікаво – побути одним з хропунів,
що звисають ногами із верхніх плацкартів,
і, водночас, пожити в одному з умів,
що завзято таранить ці ніженьки скальпом.
І при тім на ходу чавкотить пиріжком,
як це роблять пересічні жуйні істоти.
Нескінченніє смуга смачних перешкод:
б'ють у скроні та пахнуть шкарпетки і стопи...
© Сашко Обрій.
01.11.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2023
автор: Олександр Обрій